Справа № 175/8763/24
Провадження № 3/175/4523/24
23 липня 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента Дніпровського техніко-економічного фахового коледжу, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу ДП №000161 від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 24.04.2024 року о 13:55 год. в природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський» на території Обухівської селищної ради Дніпровського району (комплекс будівель та споруд № 1) проігнорував межові охоронні знаки природно-заповідного фонду, умисно здійснив проїзд на мотоциклі «Кові лайт - 300», без реєстраційного номеру, на територію заповідника, квартал 8, вглиб на 300 метрів, чим порушив природний розвиток процесів та явищ природного заповідника та вимоги ст. 16 Закону України «Про природньо-заповідний фонд України», за що передбачена адміністративна відповідальність ст.91 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 91 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Статтею 16 Закону України «Про природньо-заповідний фонд України» визначено, що на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи.
Дослідивши наявні матеріли справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, за викладених в постанові обставинах, повністю знайшла своє підтвердження дослідженими матеріалами справи, у їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ДП №000161 від 24.04.2024 року та додатком до нього, картою-схемою №13, клопотанням № 143-1 від 24.04.2024 .
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке не завдало значної шкоди державі та інтересам приватних осіб, а також враховуючи особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, прихожу до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На думку судді, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, 283-285, 294 КпАП України, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та в силу ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Заборський