04 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5398/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Господарського суду Полтавської області (надалі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України, у якій позивач просить:
1) визнати протиправними дії Господарського суду Полтавської області щодо не видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024, та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби;
2) зобов'язати Господарський суд Полтавської області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024, та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 (1940 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за приписами частини 10 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. Вказує, що чоловік позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , водночас, на момент призначення довічного грошового утримання та на момент смерті мав більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до державної служби, а отже, мав право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. У зв'язку наведеним, позивач також має право на пенсію по втраті годувальника на умовах статті 37 Закону №3723-ХІІ, розмір якої обчислюється на підставі довідок про складові заробітної плати ОСОБА_2 для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024 (рік в якому позивачка звертається за призначенням пенсії по втраті годувальника), та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Відповідач відмовив позивачу у видачі таких довідок, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5398/24. Вирішено розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20 травня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 28-31/, в якому представник відповідача просить у їх задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 працював у Господарському (Арбітражному) суді Полтавської області державним арбітром, заступником головного арбітра - з січня 1976 року до вересня 1995 року. Указом Президента України від 12 вересня 1995 року №828/95 "Про припинення повноважень суддів" Федорчук М.П., у зв'язку з поданням заяви про відставку, припинив повноваження заступника голови арбітражного суду Полтавської області. ОСОБА_2 до своєї смерті (05.11.2023) отримував щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ. Вказує, що у постанові від 21.12.2021 у справі №440/7341/20 (адміністративне провадження №К/9901/18184/21) Верховний Суд зазначив, що розмір довічного грошового утримання не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника у випадку призначення такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді. Станом на 01.01.2024 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VII посада судді не прирівнюється до посади державної служби, тому відповідач не має можливості визначити посаду державного службовця, яку слід вважати відповідною до посади судді і, як наслідок, визначити розмір посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років. Пояснює, що аналогічну думку має й Державна судова адміністрація України, яка у листі від 14.03.2024 №11-7155/24 зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено процедури (порядку), яка регулює питання прирівняння посади судді до будь-якої посади державного службовця. У листі Центрального міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби "Про надання роз'яснення" від 25.03.2024 №500/16-17/24 також вказано, що посада судді не прирівнюється до посад державної служби. Відтак, у зв'язку із тим, що Господарський суд Полтавської області не має можливості визначити посаду державного службовця, яку можна вважати відповідною до посади судді, і з яким окладом, а позивач у своїй позовній заяві не зазначає, яку саме посаду державного службовця необхідно вважати відповідною до посади судді, та з яким окладом, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні /а.с. 30-31/.
Третя особа Державна судова адміністрація України не скористалася своїм правом на подання до суду пояснень щодо позову, хоча ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №440/5398/24 доставлена до електронного кабінету Державної судової адміністрації України 13 травня 2024 року о 18:42 /а.с. 27/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_2 працював в Господарському (Арбітражному) суді Полтавської області державним арбітром, заступником голови арбітра - з січня 1976 року до вересня 1995 року.
Постановою Верховної Ради України "Про призначення заступників голів та арбітрів арбітражних судів України" від 19.06.1992 №2486-XII призначено заступником голови арбітражного суду Полтавської області ОСОБА_2 .
Указом Президента України "Про припинення повноважень суддів" від 12.09.1995 №828/95 припинено повноваження заступника голови арбітражного суду Полтавської області ОСОБА_2 у зв'язку з поданням письмової заяви у відставку.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.12.2022 №14003-12187/Ф-02/8-1600/22 /а.с. 16/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №554/3034/20 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2020 №102. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду від 25.02.2020 №09-11/248/2020, виданої Господарським судом Полтавської області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. В решті позову відмовлено /а.с.46-53/.
У свою чергу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружині померлого ОСОБА_2 /зворот а.с. 12, а.с. 13/, з 12.01.2001 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 12.12.2008, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 14/.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області про надання довідок про складові заробітної плати судді у відставці ОСОБА_2 для призначення пенсії державним службовцям станом на 01.01.2024 у формі довідок, затверджених постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Листом Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 №06-39/196/2024 позивача повідомлено, що для видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка затверджена постановою Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" в другому абзаці примітки зазначено: "Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії)". Станом на 01.01.2024 нормами чинного законодавства України не передбачено процедури (порядку), яка регулює питання прирівняння посади судді до будь-якої посади державного службовця, тому у рядку Довідки "Посадовий оклад" неможливо визначити розмір посадового окладу /зворот а.с. 14/.
Як додаток до цього листа, Господарський суд Полтавської області додав копію листа Державної судової адміністрації України від 14.03.2024 №11-7155/24 /а.с. 15/, за змістом якого Господарському суду Полтавської області надано інформацію про те, що нормами чинного законодавства України не передбачено процедури (порядку), яка регулює питання прирівняння посади судді до будь-якої посади державного службовця /а.с. 15/.
Не погодившись з відмовою Господарського суду Полтавської області у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати померлого ОСОБА_2 для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024, та довідки про складові заробітної плати померлого ОСОБА_2 для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, позивач звернулася до суду з цим позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI судді який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку, виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з частиною 2 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI суддя який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на отримання щомісячного грошового утримання чи за його вибором призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону №3723-XII.
За приписами частини 10 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі по тексту - Закон №3723-ХІІ) у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом (частина 11 статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
У лютому 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" № 192-VIII від 12 лютого 2015 року, розділ 10 якого визначав cтатус судді у відставці.
Згідно статей 141-142 цього Закону суддя у відставці мав право на призначення йому пенсії на умовах передбачених статтею 37 Закону №3723-XII, або за його вибором право на отримання щомісячного довічного утримання.
Із 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VІІІ).
У зв'язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Згідно з пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
За особами, які на день набрання чинності цим Законом перебувають у відставці відповідно до статті 31 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), зберігаються гарантії, передбачені цією статтею.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Відповідно до абзацу 5 частини 5 статті 46 Закону №889-VІІІ до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах суддів.
Аналогічні приписи закріплено в Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, який був чинним до 25.03.2016.
Відповідно до пункту 13 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII за особами, які на день набрання чинності цим Законом перебувають у відставці відповідно до статті 31 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), зберігаються гарантії, передбачені цією статтею.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 09 листопада 2018 року у справі №236/3193/16-а наголосив на наявності права утриманців судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ та вказав, що право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. Дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права полягає у тому, що, приймаючи нові умови пенсійного забезпечення згідно Закону № 889-VIII, Верховна Рада України закріпила право певних осіб на конкретні умови призначення пенсії, зокрема, пенсії державного службовця шляхом відсилання до норм Закону, який, серед іншого, передбачає такий вид пенсійного забезпечення, як призначення пенсії по втраті годувальника. За таких умов, розповсюдивши право на особу, законодавець шляхом прийняття закону поширив і право членів сім'ї цієї особи при призначенні пенсії на випадок втрати годувальника у разі її смерті, тобто позивача, відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
У постанові від 07.11.2023 у справі №420/9478/21 Верховний Суд виснував, що "враховуючи передбачену Законом №2453-VI наявність у ОСОБА_2 права на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону № 3723-XII, колегія суддів погоджується з висновками судів попередньої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ за її вибором та відхиляє доводи скаржника про те, що отримання ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання позбавляє ОСОБА_1 права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.".
Отже, отримання особою щомісячного грошового утримання не позбавляє непрацездатних членів сім'ї померлої особи, яка мала право на отримання на пенсію за Законом №3723-ХІІ, права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Водночас, цей спір виник не з приводу призначення органом Пенсійного фонду України позивачу пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, орган Пенсійного фонду України не є відповідачем у цій справі.
Спір у цій справі виник з приводу відмови відповідачем Господарським судом Полтавської області видати позивачу ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, щодо ОСОБА_2 , який працював до своєї відставки у вересні 1995 року заступником голови арбітражного суду Полтавської області та за твердження позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за №1661/24193).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 №15-1" з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.
У подальшому постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1 та від 04.07.2016 № 15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", якою було затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" було передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Під час розгляду цієї справи постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", яка згідно з пунктом 3 цієї Постанови застосовується з 1 січня 2024 року, пункти 5 і 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб викладено в такій редакції:
“5.Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
6. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.»
Пунктом 4 цієї Постанови доповнено Порядок додатками 1-6, зокрема:
Додаток 1 до Порядку ДОВІДКА про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)
Додаток 2 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця
Додаток 3 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі
Додаток 4 до Порядку ДОВІДКА про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)
Додаток 5 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби
(за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд)
Додаток 6 до Порядку ДОВІДКА про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Таким чином, з 1 січня 2024 року застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб".
Зокрема, для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» особа подає до органу пенсійного фонду України довідки про заробітну плату державних службовців за формами згідно з додатками 1-6 до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, а не за формами, що були затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Постанова правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", якою були затверджені форми довідок, втратила чинність 13.11.2024 на підставі Постанови Пенсійного фонду №30-1 від 18.09.2024.
Форми довідок для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу», що були затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, що застосовується з 01 січня 2024 року, мають містити відомості про посаду, на якій працювала особа, посадовий оклад державного службовця, надбавку за ранг (___ ранг), надбавку за вислугу років (___%) (за стаж державної служби _________ років), а також про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
Схема посадових окладів державних службовців визначена статтею 51 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", порядок встановлення надбавок, доплат, премії та компенсації встановлений статтею 52 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", ранги державних службовців, що є видом спеціальних звань, визначені статтею 39 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу".
Водночас, станом на 01.01.2024 виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
З 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII).
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції: "Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".
Конституція України у редакції Закону №1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що “розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».
З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Пунктом 1 частини 3 та пунктом 1 частини 4 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Частинами 5, 6, 7, 8 Закону №1402-VIII передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
У постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 592/4761/17 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді".
У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 440/7341/20, на яку посилається відповідач, викладено такий правовий висновок "47. З огляду на це, Суд дійшов висновку, що частину першу статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід застосовувати з урахуванням того, що розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника - судді у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання і на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, визначається на вибір заявника, що звернувся за призначенням пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі: (1) 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, або (2) 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003. 48. Судова палата вважає, що цей правовий висновок прямо не суперечить правовому висновку, від якого колегія суддів мала намір відступити, оскільки дійсно, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді. 49. У справі, що розглядається, судова палата, заперечуючи можливість застосування як базової величини розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, вважає за можливе застосування на вибір утриманця розміру пенсії за віком, на яку суддя мав право на підставі ст. 37 Закону № 3723, або пенсії за віком, визначеної на підставі Закону № 1058. Цей правовий висновок не суперечить попередньому підходу.".
Згідно з приписами статті 50 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення), а відповідно до приписів статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді виплачується суддівська винагорода.
При цьому, розмір виплати довічного грошового утримання судді не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді.
Законодавством України не передбачено можливості прирівняння посади судді місцевого суду, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, судді Верховного Суду, посади голови суду, посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду до посад державної служби, як не встановлено й можливості визначення рангу державного службовця як виду спеціального звання у розумінні статті 39 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, яким відповідають посади судді місцевого суду, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, судді Верховного Суду, посади голови суду, посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, не заперечуючи право ОСОБА_2 на зарахування стажу на посаді судді до його стажу державної служби, суд констатує відсутність правових підстав для зазначення у довідках про призначення пенсії державного службовця назв жодних інших посад, крім посади, що прирівнюється до посади заступника голови арбітражного суду Полтавської області, з якої ОСОБА_2 звільнився, що є посадою заступника голови суду, та відповідно не є посадою державної служби.
Закон України "Про державну службу" №3723-XII не може оперувати посадовим окладом судді, оскільки останній визначається виключно Законом №1402-VIII.
Чинним законодавством не передбачена можливість отримувати пенсію державного службовця, а для її перерахунку використовувати посадовий оклад судді.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 23.08.2023 у справі №380/17897/21.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі Господарським судом Полтавської області ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.01.2024, та довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Господарського суду Полтавської області (вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 03500004), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич