. 03 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8245/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у якій просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №163950029340 від 17.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" з 10.06.2024, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи її в ПрАТ "Полтавський ГЗК" з 21.11.1994 по 28.05.2024, згідно довідки ПрАТ "Полтавський ГЗК" №110 від 28.05.2024 "Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1991.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що упродовж часу, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та звернулася до відповідача із заявою про призначення відповідного виду пенсії, однак відповідач за результатами розгляду такого звернення не зарахував до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 спірні періоди роботи та прийняв рішення про відмову у задоволенні вимог заявника. Переконання позивача у протиправності відмови органа Пенсійного фонду стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, вказував на недостатність у позивача підтвердженої належним чином тривалості пільгового страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а тому позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 червня 2024 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
До заяви позивач додала наступні документи: копія паспорта громадянина України, трудова книжка, довідки ПрАТ «Полтавський ГЗК» №110 від 28.05.2024 р. «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» з додатками, №11 від 07.06.2024 «Про заробітну плату для обчислення пенсії», копія наказу ПрАТ «Полтавський ГЗК» №4098 від 30.12.2022 р. «Про введення в дію нової редакції Стандарту Делегування РЕ23.03» з додатком.
Записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 липня 1991 року (далі - трудова книжка позивача) підтверджено, що ОСОБА_1 працювала на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці впродовж періодів, а саме з 21 листопада 1994 року у ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".
Період з 21.11.1994 по 28.05.2024 не зарахований відповідачем до пільгового страхового стажу позивача.
Пільговий стаж позивача на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці підтверджується довідкою ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" №110 від 28.05.2024 року, копіями наказів про атестацію робочих місць, переліком робочих місць, робіт, професій та посад, яким підтверджено право на пільги та компенсації.
Довідкою ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" №110 від 28.05.2024 року про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ПРАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" і за період з 21.11.1994 по 28.05.2024 - 29 років 06 місяців 07 днів виконувала роботи у виробництві - підготовка руд, збагачення, за професією машиніста ексгаустера в цеху виробництва окатків, що передбачено Списком 2, розділ II, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461. За період з 09.03.1998 по 03.01.2001, з 04.01.2001 по 03.01.2002 ОСОБА_1 знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років та у відпустці без збереження заробітної плати ие перебувала (розпорядження №7к від 09.02.1998 року, №1квід 02.01.2001 року). За період з 04.01.2002 по 03.01.2003 ОСОБА_1 знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до 6-ти років без збереження заробітної плати (розпорядження №1к від 08.01.2002 року). За період пільгової роботи з 21.11.1994 по 03.01.2002, з 04.01.2003 по 28.05.2024 характер та умови виконуваної роботи не змінювались, простої були відсутні, відпустки без збереження заробітної плати не надавались. Підстава для видачі: особова картка (форма П-2), книги наказів, розрахункові відомості по заробітній платі за 1994-2024 роки, наказ про прийняття №1691к від 16.11.1994. Додаткові відомості: первинна, чергова атестація робочих місць за умовами праці (наказ №366 від 23.05.1995, наказ №1192 від 28.11.2000, наказ №717від 01.07.2005, наказ №1152 від 21.05.2010, наказ №948 від 12.05.2015, наказ №1492 від 12.05.2020) та висновки Державної експертизи умов праці (№52 від 16.05.1995, №186 від 13.09.2002, №149 від 13.07.2005, №104 від 26.05.2010, №69 від 22.05.2015).
10 червня 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до принципу екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, заява позивача розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке прийняло рішення №163950029340 від 17 червня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтуваннях зазначеного рішення вказано на те,що заявниця не досягла пенсійного віку та те, що до пільгового стажу за списком №2 не зараховано періоди роботи згідно пільгової довідки ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" від 28.05.2024 №110 з 21.11.1994 по 28.05.2024, оскільки довідка підписана директоркою управління персоналом та побуту ПРАТ "Полтавський ГЗК", а довіреність на право підпису відсутня.
Позивач, вважаючи вищевказане протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Приписами ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено право виходу на пенсію за віком для чоловіків - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, і для жінок - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "а" ст. 13 вказаного Закону в редакції, чинній до внесення змін, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років на зазначених роботах.
Пунктом "б" ст. 13 вказаного Закону в редакції, чинній до внесення змін передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом про внесення змін, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення вік набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 жінкам з 45 років до 50 років та збільшено раніше передбачений пунктом "б" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення вік набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 визнані неконституційними положення ст. 13, ч. 2 ст. 14 та пункти "б" - "г" ст. 54 Закону про пенсійне забезпечення зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції, до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012р. з урахуванням рішення Конституційного Суду, норма п. "а" ст. 13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок у 45 років (за наявності загального та пільгового стажу роботи), а норма п. "б" ст. 13 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності загального та пільгового стажу роботи).
В той же час норми п. 1 та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', що діяли на час виникнення спірних правовідносин, встановлювали пенсійний вік для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 - 50 років, за Списком № 2 - 55 років для призначення пенсії.
Отже на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону про пенсійне забезпечення та Закону про пенсійне страхування в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для призначення пенсії за Списком № 1 у 45 років, та за Списком № 2 - у 50 років, тоді як другий за Списком № 1 - у 50 років, та за Списком № 2 - у 55 років.
Суд зазначає, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.
Отже застосуванню підлягають норми Закону про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012р. (щодо права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок у 50 років), а не норми Закону про пенсійне страхування.
З урахуванням відомостей, зазначених у рішенні ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 17.06.2024 №163950029340 вік позивачки на момент звернення із заявою про призначення пенсії становить 51 рік, чого відповідно до приписів п. ''б'' ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Щодо незарахування періодів роботи згідно пільгової довідки ПАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" від 28.05.2024 №110 з 21.11.1994 по 28.05.2024, оскільки довідка підписана директоркою управління персоналом та побуту ПРАТ "Полтавський ГЗК", а довіреність на право підпису відсутня, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії /частина п'ята статті 45 Закон № 1058-IV/.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 /надалі - Порядок № 22-1/.
Згідно приписів Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Пунктами 1 та 2 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 18 Порядок № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 цього Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підтвердження наявності пільгового трудового стажу разом із заявою до органа Пенсійного фонду подано усі необхідні документи: копію паспорта громадянина України, трудову книжку, довідку ПрАТ «Полтавський ГЗК» №110 від 28.05.2024 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Крім того, до вказаної довідки було надано копію наказу ПрАТ «Полтавський ГЗК» №4098 від 30.12.2022 р. «Про введення в дію нової редакції Стандарту Делегування РЕ23.03» з витягом зі Стандарту Делегування РЕ23.03, що підтверджує право підпису директором з управління персоналом та побуту ПрАТ «Полтавський ГЗК» довідок, зокрема, довідок з місця роботи та архівних довідок, про стаж роботи на комбінаті, довідки про пільговий стаж на комбінаті (п. 3.1. - 3.5. Стандарту Делегування РЕ23.03).
При цьому, відомості трудової книжки належним чином підтверджують факт роботи позивача у спірних періодах на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, а відтак останні підлягають включенню до стажу позивача, що враховується для призначення пенсії на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
З огляду на зазначене, рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 17.06.2024 №163950029340 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям правомірності, встановленим приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо його обґрунтованості.
Стосовно зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" з 10.06.2024, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи її в ПрАТ "Полтавський ГЗК" з 21.11.1994 по 28.05.2024, згідно довідки ПрАТ "Полтавський ГЗК" №110 від 28.05.2024 "Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" та її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.07.1991, суд зазначає наступне
При цьому, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому суд вказує, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на наявність дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду з призначення пенсій, положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
При цьому суд враховує, що у силу абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком визначено Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Зважаючи на те, що Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком належним чином не дослідив всю сукупність наданих позивачем документів, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 КАС України, суд, -
.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3 м.Чернівці, Чернівецької області, 58002, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 17.06.2024 №163950029340 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах в порядку пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ухвалити відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С.Бойко