Справа № 420/19784/24
04 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виплатити додаткову винагороду,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, з 06.01.2023 року по 20.03.2024 рік;
зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, з 06.01.2023 року по 20.03.2024 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення таких умов, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, зокрема: перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), та саме щодо поліцейського отримання поранення, пов'язаного із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. До часу перебування на лікуванні включається також час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Зі змісту відповіді Департаменту, Відповідачем не заперечується факт отримання позивачем поранення 23.07.2023 року внаслідок ракетного обстрілу під час виконання службових обов'язків та підтверджується Актом №205 форми Н-1(ПВ) спеціального розслідування нещасного випадку від 20.03.2024 року (додається), а також Свідоцтвом про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року.
Натомість, відповідач стверджує про те, що Позивачем не підтверджено період з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року документами тимчасової непрацездатності. Поряд з цим, зазначає про неможливість пов'язати цей період із пораненнями, отриманими під час проходження служби.
Така позиція Департаменту суперечить наданим документам, зокрема Свідоцтвом про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року та медичним документам, виданими КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР та погодженими ДУ «ТМО МВС України по Одеській області».
Відтак, Позивач має право на отримання збільшеної грошової винагороди у розмірі 100000 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого поранення.
Отже, ДПОП «ОШБ «Лють» неправомірно було відмовлено у нарахуванні та виплаті збільшеної грошової винагороди за час перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 28.06.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.07.2024 року за вхід.№ЕС/28746/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки нормами постанови №168 та Порядку №775 виплата поліцейським додаткової винагороди у випадку повторного лікування (реабілітації) у закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, не передбачено (лист Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.2023 №96954/38-25714-2023).
В свою чергу, ОСОБА_1 , звернувся в червні 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, щодо нарахування та виплати за період 06.01.2023 по 20.03.2024 року збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.
Проте, матеріали позову не містять доказів на підтвердження обліку заборгованості щодо сум нездійснених виплат додаткової винагороди, з урахуванням сум, що ДПОП «ОШБ «Лють» сплатив позивачу.
Крім того Позивач, безпідставно вимагає нарахувати та виплатити збільшену додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період 06.01.2023 по 20.03.2024 року оскільки ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») (ДПОП «ОШБ «Лють» лише 16 лютого 2023 року (наказ Національної поліції України від 16 лютого 2023 року №213 о/с), що підтверджується і текстом самої позовної заяви.
Необхідно зауважити, що ОСОБА_1 був відряджений в оперативно-тактичне угрупування «Луганськ» оперативно-стратегічного угруповання військ хортиця до Донецької та Луганської областей лише із 12.07.2023 року по 31.07.2023 року та з 12.08.2023 року по 11.10.2023 року). За даний період часу Позивач отримував збільшену додаткову винагороду передбачену Постановою №168, що підтверджується довідкою про доходи №384 від 10.06.2024 доданою Позивачем як додаток до позовної заяви.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за період з 06.11.2023 по 20.03.2024 необхідно зауважити наступне.
Після поранення 23 липня 2023 року ОСОБА_1 надано медичну допомогу без припинення виконання службових обов'язків.
За наслідками поранення 26 серпня 2023 року ОСОБА_1 фактично звернувся за медичною допомогою 29 серпня 2023 року і в період із 29 серпня 2023 року по 07 вересня 2023 року перебував на амбулаторному лікуванні в Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» (Довідка №2/159 від 29.08.2023). Після завершення лікування 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов'язків.
Орім того, 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 самостійно звернувся за медичною допомогою до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» з приводу загального захворювання і перебував в зазначеній установі на амбулаторному лікуванні з 25 вересня по 6 жовтня включно, що підтверджується первинною довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №693 від 25.09.2023 року. Згідно вищезазначеної довідки, Позивач перебував на амбулаторному лікуванні з приводу загального захворювання.
Позивачу необхідно приступити до служби сьомого жовтня.
20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою щодо загального захворювання до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», де фактично перебував на амбулаторному лікуванні по 04 листопада 2023 року та отримав первинну довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №4281 від 20.10.2023 року, згідно якої Позивачу необхідно приступити до служби 4 листопада 2023 року.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 надав до відділу кадрового забезпечення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» документ Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради» від 20 березня 2024 року №2347 за підписом медичного директора ОСОБА_2 про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні в період із 06 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року з діагнозом - стійкий різковиражений посттравматичний стресовий розлад у вигляді затяжних тривожно-депресивних проявів та поведінкових порушень у вигляді суїцидальних намірів та дій з логоневрозом, резистентний до лікування.
Однак, листок тимчасової непрацездатності, сформований на підставі відповідного медичного висновку та оформлений відповідно до вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_1 не надав. Окрім того, інформація щодо тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 у період із 06 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року в Електронному реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду України відсутня.
Окрім того, аналіз положень Постанови №168 та Порядку №775 свідчить про те, що додаткова винагорода виплачується поліцейським під час проходження служби та виконання службових обов'язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов'язків. При цьому пункт 14 Порядку містить пряму заборону на виплату додаткової винагороди поліцейським, які перебувають у відпустках; відсторонені від виконання службових обов'язків та відсутні на службі; звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність та у інших випадках.
18.07.2024 за вхід.№ЕС/29542/24 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошено на тому, що наявні в матеріалах справи документи беззаперечно підтверджують факт стаціонарного лікування в період з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року, яке пов'язане з пораненнями, отриманими під час проходження служби.
Варто зауважити, що Відповідачем не ставиться під сумнів Свідоцтво про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року, більш того саме висновки комісії стали підставою для звільнення Позивача зі служби в поліції.
Також Відповідач зауважує, що нормами постанови №168 та Порядку №775 виплата поліцейським додаткової винагороди у випадку повторного лікування (реабілітації) у закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, не передбачено (лист Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.2023 №96954/38-25714- 2023).
Порядком №775 визначено наступні умови отримання Позивачем додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень:
травма, пов'язана із участю в бойових діях або заходах;
перебування на стаціонарному лікуванні з дня отримання такого поранення.
Поряд з цим, підпунктом 6 пункту 14 Порядку №775 передбачено, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські, зокрема, звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов'язків.
З огляду на це, додаткова винагорода не виплачується поліцейським в період тимчасової непрацездатності не пов'язаної з пораненням отриманими під час участі в бойових діях та при виконанні службових обов'язків.
Так, а ні Постанова №168, а ні прийнятий на її виконання Порядок №775 не містить вимог щодо повторності лікування. Більш того повторність лікування як така визначена ЛИСТОМ Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.2023 №96954/38-25714- 2023 не відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регулюють спірне питання.
Крім того, враховуючи, що нарахування та виплата суми додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 є компетенцією відповідача, саме на нього за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу цю грошову винагороду з урахуванням висновків суду.
23.07.2024 за вхід.№ЕС/30189/24 надійшли заперечення (на відповідь на відзив) в яких підтримано правову позицію, викладену у відзиві на позов, та зазначено, що відповідно до пункту 1.1 Інструкції №455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Пунктом 1.2 Інструкції №455 передбачено, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
З огляду на відсутність листка тимчасової непрацездатності/довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, електронного листка непрацездатності підтвердити період (періоди) тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 та пов'язати їх із пораненнями, отриманими під час проходження служби, не можливо.
ОСОБА_1 з 16 лютого 2023 року по 31 травня 2024 року проходив службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на посаді заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління особливого призначення (штурмовий полк «Цунамі»).
Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 10 липня 2023 року №24 ДСК ОСОБА_1 із 12.07.2023 до особливого розпорядження було відряджено до Донецької та Луганської областей із метою виконання бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України.
Згідно з бойовими розпорядженнями ОСУВ «Хортиця» від 10 липня 2023 року №116/1/3690окп, тактичної групи «Адам» від 21 липня 2023 року №178г/БР/окп окремі поліцейські полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» були залучені до виконання бойових завдань у районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
23.07.2023, близько 02:00, Позивач, перебуваючи у складі групи, висадився в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області та прослідував до визначеної точки для виконання бойового завдання. 23.07.2023, із 05 год. 30 хв. до 10 год. 00 хв., група потрапила під активний артилерійський та мінометний обстріли, унаслідок якого ОСОБА_1 отримав поранення. Після чого ОСОБА_1 звернувся до стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), де лікарі оглянули його, надали необхідну медичну допомогу та встановили попередній діагноз: наслідки перенесеної мінно-вибухової травми, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма (відповідно до первинної медичної картки форми 100).
ОСОБА_1 із 31.07.2023 по 11.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», де йому надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого, у якій зазначено діагноз: мінно-вибухова травма, акубаротравма без порушення цілісності барабанної перетинки, судинний шум, цефалгічний синдром.
З 06.11.2023 року по 20.03.2024 рік знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР та був виписаний з діагнозом Ш F43.1, про що отримав Довідку №2347 від 20.03.2024 року та Епікриз №2348 від 20.03.2024 року. Зазначені документи враховані Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» як лист непрацездатності.
У квітні 2024 року Позивач надав до відділу кадрового забезпечення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» вищезазначені документи.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» ОСОБА_1 встановлено, що діагноз «Стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад у вигляді затяжних тривожно депресивних проявів та поведінкових порушень у вигляді суїцидальних намірів та дій з логоневрозом, резистентний до лікування. Наслідки акубаротравми (23.07.23р.) без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості І ст..» є наслідком травми, отриманої під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на це, Медична (військово-лікарською) комісія ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» визнала Позивача непридатним до служби в поліції.
06.06.2024 року адвокатка Слободянюк В. в інтересах Позивача звернулась до Відповідача з запитом №147/24 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у період стаціонарного лікування з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року у зв'язку пораненням.
Листом Департаменту за вих. №3709-2024 від 13.06.2024 року повідомлено представника позивача, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 надав до відділу кадрового забезпечення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» документ Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради» від 20 березня 2024 року №2347 за підписом медичного директора ОСОБА_2 про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні в період із 06 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року.
Однак, листок тимчасової непрацездатності, сформований на підставі відповідного медичного висновку та оформлений відповідно до вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_1 не надав. Окрім того, інформація щодо тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 у період із 06 листопада 2023 року по 20 березня 2024 року в Електронному реєстрі листків непрацездатності Пенсійного фонду України відсутня.
З огляду на відсутність листка тимчасової непрацездатності, підтвердити період (періоди) тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 та пов'язати їх із пораненнями, отриманими під час проходження служби, не можливо.
Отже, правові підстави для виплати ОСОБА_1 грошової винагороди на період воєнного стану відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у період із 06.11.2023 по 20.03.2024 року відсутні.
Із наданої відповіді вбачається, що Позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за весь час його перебування на стаціонарному лікуванні в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР (з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року) через отриману 23.07.2023 року травму.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням у даній справі є наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із пунктом четвертим частини десятої статті 62 Закону №580-VІІІ поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції" (далі - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктами третім, четвертим розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МСВ України від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок №260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.
За приписами пунктів шостого, сьомого розділу І Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Таким чином, до складових грошового забезпечення осіб поліцейських відносяться, зокрема, щомісячні доплати.
Згідно зі статтею першою Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який триває й на теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до п. 1-2 Постанови №168 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктами 2-1, 3 постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28 листопада 2022 року затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Підпунктом 1 пункту 4 зазначеного Порядку передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 7 Порядку виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях та заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку до цього Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).
Згідно з пунктом 3 Порядку видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Розмір додаткової винагороди 30 000 гривень та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за 1 календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру (30000 або 100000 гривень) на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці та встановлюється у відповідний день залежно від наявності обставин, передбачених пунктом 2 цього Порядку та умов, з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські: 1) перебувають під домашнім арештом, узяті під варту - за час перебування під домашнім арештом чи під вартою; 2) перебувають у відпустках - за час перебування у відпустках; 3) відсторонені від виконання службових обов'язків (посади) відповідно до Дисциплінарного статуту, відсторонені від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України- з дня відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), відсторонення від посади до закінчення застосування таких заходів; 4) перебувають у службовому відрядженні за кордоном (крім поліцейських, які забезпечують отримання, перевезення чи супроводження небезпечних вантажів, гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, організацію закупівель чи виконання умов договорів (контрактів), удосконалюють чи отримують необхідні знання та навички для виконання обов'язків під час дії воєнного стану) - за час перебування у службовому відрядженні; 5) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) поліції без поважних причин - за час відсутності на службі без поважних причин; 6) звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов'язків; 7) проходять первинну професійну підготовку (крім тих, які здійснюють професійну підготовку без відриву від служби),- з дня направлення на первинну професійну підготовку; 8) добровільно здалися в полон - із дня добровільної здачі в полон; 9) відряджені до державних органів, установ та організацій, крім тих, які залучаються в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції; 10) є здобувачами освіти денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, крім тих, які залучаються в установленому порядку до виконання повноважень поліції.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення таких умов, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, зокрема:
перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), та саме щодо поліцейського отримання поранення, пов'язаного із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. До часу перебування на лікуванні включається також час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Як вбачається з листа Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 13.06.2024 року №3790-2024, останнім не заперечується факт отримання позивачем поранення 23.07.2023 року внаслідок ракетного обстрілу під час виконання службових обов'язків та підтверджується Актом №205 форми Н-1(ПВ) спеціального розслідування нещасного випадку від 20.03.2024 року, а також Свідоцтвом про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року.
У Акті №205 форми Н-1(ПВ) зазначено, що 23.07.2023, близько 02:00, Позивач, перебуваючи у складі групи, висадився в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області та прослідував до визначеної точки для виконання бойового завдання. 23.07.2023, із 05 год. 30 хв. до 10 год. 00 хв., група потрапила під активний артилерійський та мінометний обстріли, унаслідок якого ОСОБА_1 отримав поранення. Після чого ОСОБА_1 звернувся до стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), де лікарі оглянули його, надали необхідну медичну допомогу та встановили попередній діагноз: наслідки перенесеної мінно-вибухової травми, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма (відповідно до первинної медичної картки форми 100).
Також у Аті вказано, що за фактом отримання ОСОБА_1 поранень слідчим відділенням відділення поліції №1 Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження від 29.07.2023 №12023052150000999 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, розслідування якого на сьогодні триває.
Крім того, у листі від 13.06.2024 року №3790-2024 також зазначено про друге поранення позивача 26.08.2023.
Відтак, факт двох поранень позивача підтверджується самим відповідачем, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України.
Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Викладене також підтверджує безпосередню участь позивача в бойових діях або заходах.
Підтверджує таку участь і довідка №2022/59/13-2024, видана Управлінням поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі»), в якій зазначено, що відповідно до бойового розпорядження та наказу Національної поліції (гриф «Для службового користування»), ОСОБА_1 з 12.07.2023 по 11.10.2023 перебував у службовому відрядженні в Донецькій області, з метою виконання завдань у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та іншими складовими сектору безпеки і оборони із відсічі та стримування збройної агресії проти України.
Крім того, судом встановлено та підтверджено відповідачем та наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 був відряджений в оперативно-тактичне угрупування «Луганськ» оперативно-стратегічного угруповання військ хортиця до Донецької та Луганської областей із 12.07.2023 року по 31.07.2023 року та з 12.08.2023 року по 11.10.2023 року. За даний період часу Позивач отримував збільшену додаткову винагороду передбачену Постановою №168, що підтверджується довідкою про доходи №384 від 10.06.2024 (додаткова винагорода ПКМУ 168 (100000): липень 2023 - 64516,00; серпень 2023 - 99999,80; вересень 2023 - 99999,80; у жовтні 2023 позивач отримав додаткову винагороду ПКМУ 168 (30000) у розмірі 10645,14).
Натомість, висновуючись на приписах постанови №168 та Порядку №775, відповідач стверджує, що виплата поліцейським додаткової винагороди у випадку повторного лікування (реабілітації) у закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, не передбачено, посилаючись при цьому на лист Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.2023 №96954/38-25714-2023.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача в цій частині, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 за №878, МВС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Накази МВС, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Нормативно-правові акти МВС підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Накази МВС, прийняті в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Отже, з метою реалізації наданих повноважень Міністр МВС та очолюване ним міністерство видає накази.
Разом з тим, лист Департаменту взаємодії з Національною поліцією України МВС України від 06.12.2023 №96954/38-25714-2023 не є наказом та не встановлює правил поведінки, цей лист не є нормативно-правовим актом. Отже, застосування його до спірних правовідносин не відповідає ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Водночас, сам лист містить у собі застереження: «Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 за №878, МВС не наділено повноваженнями щодо надання роз'яснень актів Кабінету Міністрів України».
Відтак, на переконання суду, застосування відповідачем листа від 06.12.2023 №96954/38-25714-2023 є неправомірним, оскільки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Також, відповідач стверджує про те, що Позивачем не підтверджено період з 06.11.2023 року по 20.03.24 року документами тимчасової непрацездатності. Поряд з цим, зазначає про неможливість пов'язати цей період із пораненнями, отриманими під час проходження служби.
Така позиція Департаменту суперечить наданим документам, зокрема Свідоцтву про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року та медичним документам, виданими КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради» та погодженими ДУ «ТМО МВС України по Одеській області».
Як встановлено судом, у службовій характеристиці ОСОБА_1 зазначено, що останній в період з травня 2023 по теперішній час перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:
з 31.07.2023 по11.08.2023 - ДУ «ТМО МВС по Дніпропетровській області»;
з 06.11.2023 по 20.03.2024 - «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я».
Причинно-наслідковий зв'язок хвороби з отриманим пораненням при виконанні службових обов'язків встановлено Медичною (військово-лікарською) комісією відповідно до Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року та медичним документам, виданими КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР» та погодженими ДУ «ТМО МВС України по Одеській області».
Відповідно до виданого КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР» Епікризу історії хвороби №6626 від 20.03.2024 року №2348 ОСОБА_1 Поступив: 06.11.2023 р та виписаний: 20.03.2024 р. В КНП «ООМЦПЗ» ООР» поступає вперше, за направленням з ТМО МВС Одеська обл з діагнозом «Посттравматичний стресовий розлад». Пацієнт військовослужбовець - Гвардія наступу «Лють» звання лейтенант, посада - заступник командира взводу. Строкову службу не проходив. Мобілізований на військову службу в березні 2022 р. Брав участь у бойових діях в Херсонській та Донецькій області. Бачив дуже багато трупів та ще більше поранених. Раніше в коло зору психіатру не потрапляв. Має 2 підтверджені контузії. Встановлений діагноз «Стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад у вигляді затяжних тривожно депресивних проявів та поведінкових порушень у вигляді суїцидальних намірів та дій з логоневрозом, резистентний до лікування».
Відповідно п. 12 Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» ОСОБА_1 встановлено, що саме вищезазначений діагноз є наслідком травми, отриманої під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У п. 8. Продовження Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року зазначено комісією, що Позивач після ротації, з 20.10.23р. амбулаторно лікувався у невролога, діагноз 167.8. 03.11.23р. звернувся до психіатра зі скаргами на погіршення психічного стану: знижений фон настрою, тривогу, порушення сну, наявність поганих думок, головний біль, шум у вухах, заїкання, направлений на стаціонарне лікування.
Виписаний на медичній терапії з діагнозом: «Стійкий різко виражений п/тр стресовий розлад у вигляді затяжних тривожно депресивних проявів та поведінкових порушень у вигляді суїцидальних намірів та дій з логоневрозом, резистентний до лікування. F43.1». В зв'язку з відсутністю покращення психічного стану, направлення на М(ВЛ)К для визначення придатності до подальшої служби в НПУ.
Також, у п. 9 Продовження Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року встановлено перебування на стаціонарному лікуванні з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР».
Більш того, Довідка №2347 від 20.03.2024 року та Епікриз №2348 від 20.03.2024 року враховані Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» як лист непрацездатності, про що на довідці стоїть відбиток печатки закладу та підпис відповідальної особи.
З огляду на це, вищезгадані документи беззаперечно підтверджують факт стаціонарного лікування в період з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року, яке пов'язане з пораненнями, отриманими під час проходження служби.
Варто зауважити, що Відповідачем не ставиться під сумнів Свідоцтво про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року, більш того саме висновки комісії стали підставою для звільнення Позивача зі служби в поліції.
Щодо доводів відповідача про відсутність листка тимчасової непрацездатності, сформованого на підставі відповідного медичного висновку та оформленого відповідно до вимог нормативно-правових актів суд зазначає.
Порядок оформлення листка непрацездатності в електронній формі (е-лікарняний) регулюється, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього", Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року №1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки", Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року №1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності", Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 березня 2022 року №522 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року №1066".
Згідно вказаних нормативно-правових актів, лікуючий або сімейний лікар формує електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я.
На підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність формується в Реєстрі листок непрацездатності.
Жоден нормативно-правовий акт, який регулює видачу е-лікарняного, не передбачає участі пацієнта (позивача) у формуванні електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я.
Натомість, письмові докази, які наявні у справі, цілком підтверджують факт стаціонарного лікування в період з 06.11.2023 року по 20.03.2024 року внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Щодо періоду виплати додаткової винагороди.
Суд частково погоджується з доводами відповідача про необґрунтованість вимоги нарахувати та виплатити збільшену додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період 06.01.2023, оскільки ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») лише 16 лютого 2023 року (наказ Національної поліції України від 16 лютого 2023 року №213 о/с).
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав і для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за період 16.02.2023 по 11.07.2023, оскільки доказів його безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів матеріали справи не містять.
При цьому, судом встановлено та підтверджено відповідачем та наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 був відряджений в оперативно-тактичне угрупування «Луганськ» оперативно-стратегічного угруповання військ хортиця до Донецької та Луганської областей із 12.07.2023 року по 31.07.2023 року та з 12.08.2023 року по 11.10.2023 року. За даний період часу Позивач отримував збільшену додаткову винагороду передбачену Постановою №168, що підтверджується довідкою про доходи №384 від 10.06.2024 (додаткова винагорода ПКМУ 168 (100000): липень 2023 - 64516,00; серпень 2023 - 99999,80; вересень 2023 - 99999,80; у жовтні 2023 позивач отримав додаткову винагороду ПКМУ 168 (30000) у розмірі 10645,14).
Розмір вказаних виплат не є предметом розгляду даної справи.
Відтак, враховуючи існування Довідки №2347 від 20.03.2024 року, Епікризу №2348 від 20.03.2024 року та Свідоцтва про хворобу №376/2 від 03.05.2024 року щодо позивача та зважаючи на винятки, які передбачені у пп.6 п.14 Порядку №775, а також у зв'язку з відсутністю доказів існування інших підстав, передбачених п.14 Порядку №775, суд дійшов висновку, що в спірному випадку відсутні підстави для не виплати позивачу додаткової винагороди згідно положень Постанови №168 за період з 06.11.2023 по 20.03.2024.
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди на підставі Постанови КМУ №168 за вищевказаний період у збільшеному до 100000,00 грн. розмірі. Суд враховує наявність дискреційних повноважень керівництва позивача стосовно розміру додаткової винагороди поліцейського, однак відповідачем не доведено відсутність права позивача на отримання додаткової допомоги саме за період з 06.11.2023 по 20.03.2024.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виплатити додаткову винагороду - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, з 06.11.2023 року по 20.03.2024 рік.
Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, з 06.11.2023 року по 20.03.2024 рік.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення підписано 04.12.2024 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (адреса: вул. Богомольця, буд.10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 45013109, ел. пошта: dpoposhblut@police.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА