Справа № 420/36939/24
04 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши матеріали позовної заяви Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Служби безпеки України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути витрати, пов'язані з утриманням в Національній академії Служби безпеки України в розмірі 88929,77 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя перевірив позовну заяву на відповідність вимогам передбаченим статтями 160, 161, 172 КАС України та з'ясував такі недоліки.
Строки звернення до суду передбачені статтею 122 КАС України.
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом спору є стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Верховний Суд наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Отже до спорів про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19).
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі № 420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.
Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), № 420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Так, згідно із витягу з наказу Національної академії СБУ від 18.07.2019 року № 476-ОС/дск чинність контракту припинено та відраховано ОСОБА_1 з навчання з 18.07.2019 року та зазначено про необхідність добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому начальному закладі у сумі 92429,77 грн.
19.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність добровільного відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі у розмірі 92429,77 грн про що свідчить його підпис у листі бесіди від 19.07.2019 року.
Таким чином, право вимоги на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у СБУ виникло з наступного дня після відрахування курсанта ОСОБА_1 з навчання, а саме: з 19.07.2019 року.
Водночас ОСОБА_1 не визначено та не повідомлено строк добровільного відшкодування витрат.
Однак позовну заяву подано до суду тільки 29.11.2024 року через п'ять років після повідомлення відповідача про необхідність добровільного відшкодування витрат.
У цій справі, початок перебігу строку не може бути пов'язаний з відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати, оскільки позивач не визначив такого терміну, при цьому, позивач протягом п'яти років був обізнаний про невиконання відповідачем обов'язку з відшкодування витрат на навчання.
Невстановлення вищим навчальним закладом строку на добровільне відшкодування витрат, свідчить про пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень у здійснені захисту прав, невжиття ним активних дій для дотримання місячного строку звернення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, що обраховується з моменту закінчення терміну добровільного виконання (що мало ним усвідомлюватися).
Повторне повідомлення відповідача через п'ять років від повідомлення вперше про необхідність сплати коштів не поновлює строк добровільного виконання (відшкодування відповідачем витрат), а є штучним створенням позивачем підстави для нового обрахунку місячного строку звернення до суду.
Таким чином, місячний строк звернення до суду у цьому спорі пропущений.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у Постанові від 11.04.2024 року у межах справи №420/20386/23.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.
1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням того, що наведена у позовній заяві позиція щодо дотримання строку звернення до суду є хибною, а заява про його поновлення не подана, позивач повинен подати таку заяву та навести поважні обставини для поновлення строку звернення до суду.
Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Вимоги щодо надання доказу надіслання листом з описом вкладення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів позивач не виконав.
На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- надати доказ надіслання листом з описом вкладення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 169, 287 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Попов