Справа № 420/3719/24
04 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати звіт (ст.382 КАС України) про виконання судового рішення у справі №420/3719/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року по справі №420/3719/24:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по день її фактичної виплати, тобто по 22.12.2023 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Рішення набрало законної сили 07 травня 2024 року.
05 липня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/3719/24.
18.11.2024 року до суду надійшла заява позивача в порядку ст. 382 КАС України, в якій позивач поросить: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк, звіт про виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року по справі №420/3719/24. У разі неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 звіту у встановлений судом строк, накласти штраф у сумі від 20 до 40 р.п.м. для працездатних осіб.
В обґрунтування вказаної заяви вказано, що позивачем направлено виконавчі листи до відповідної служби. Виконавчою службою відкрито виконавче провадження. № АСВП: 75666491 Дата відкриття: 01.08.2024. Поряд з цим також жодної реалізації щодо стягнення коштів з відповідача на мій картковий рахунок не було.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Виконання рішення суду забезпечується, зокрема, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.
Разом з тим, до заяви про встановлення судового контролю не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що примусовий порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу приписів КАС України слідує, що встановлення судового контролю має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Верховний Суд в постанові від 11 червня 2020 року по справі №640/13988/19 зазначив, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, позивачем не зазначено та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, зокрема що використані всі можливості для примусового виконання рішення суду та що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишитися невиконаним.
З аналізу вищенаведених приписів КАС України слідує, що встановлення судового контролю має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
За таких підстав, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 256, 295, 372, 382 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати звіт (ст.382 КАС України) про виконання судового рішення у справі №420/3719/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко