Справа № 537/1757/20 Номер провадження 11-кп/814/1502/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
03 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170000000277 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 07 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 ,-
В провадженні Полтавського апеляційного суду перебувають матеріали кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020170000000277 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 .
Автоматизованою системою документообігу Полтавського апеляційного суду визначено колегію суддів для розгляду кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Після вивчення матеріалів провадження суддя ОСОБА_2 заявив самовідвід, з підстав існування обставин, що можуть викликати сумнів у його неупередженості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву про самовідвід та матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Серед іншого, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (пунктом 5 частини 1 статті 75 КПК України).
Поруч із наведеним порядок визначення складу суду для розгляду справи урегульовує статтею 35 КПК України.
Так, згідно з даними Довідки «Про неможливість автоматизованого розподілу кримінального провадження» від 03 грудня 2024 року, розподіл судової справи неможливий з таких підстав: суддя ОСОБА_8 заявила самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 14.11.2024 року; суддя ОСОБА_9 заявив самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 14.11.2024 року; суддя ОСОБА_10 - з 12.09.2024 року до 03.12.2024 року перебуває на лікарняному; суддя ОСОБА_11 - заявила самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 27.08.2024 року; суддя ОСОБА_12 - заявила самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 18.11.2024 року; суддя ОСОБА_4 - вже призначено; суддя ОСОБА_13 - заявив самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 26.11.2024 року, суддя ОСОБА_14 - заявив самовідвід по справі, який задоволено ухвалою від 29.11.2024 року, суддя ОСОБА_3 - вже призначений.
У випадку коли члени колегії, визначені автоматизованим розподілом зі складу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, а суддю-доповідача та інших членів колегії неможливо визначити автоматизованим розподілом через відсутність необхідної кількості суддів з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, то суддя-доповідач та інші члени колегії визначаються з числа слідчих суддів зарахованих до складу судової палати з розгляду цивільних справ. За таких обставин виникла необхідність у включити до складу судової палати з розгляду кримінальних справ слідчих суддів зарахованих до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Поруч із наведеним, питання послідовності процедури, за якою визначається суддя-доповідач і склад колегії суддів для розгляду кожної кримінальної справи, урегульовує п.п. 4.6, 4.7, 4.8 Розділу 4 «Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями» Засад використання автоматизованої системи документообігу Полтавського апеляційного суду.
Так, відповідно до п.4.6 Засад зазначено, що у разі неможливості автоматизованим розподілом визначити склад колегії суддів при оскарженні ухвали слідчого судді (11-СС) та оскарженні судових рішень у кримінальних провадженнях (11-КП), розгляду подання місцевого суду або клопотання сторін щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (11-П), з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, через відсутність необхідної кількості суддів, склад колегії суддів, окрім судді-доповідача, по справі, визначається за допомогою автоматизованого розподілу з числа слідчих суддів зі складу суддів судової палати з розгляду цивільних справ.
У випадку коли члени колегії, визначені автоматизованим розподілом зі складу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, а суддю-доповідача та інших членів колегії неможливо визначити автоматизованим розподілом через відсутність необхідної кількості суддів з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, то суддя-доповідач та інші члени колегії визначаються з числа слідчих суддів зарахованих до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
За положеннями п.4.7. Засад, у разі неможливості автоматизованим розподілом визначити склад колегії суддів при оскарженні ухвали слідчого судді (11-СС) та оскарженні судових рішень у кримінальних провадженнях (11-КП), розгляду подання місцевого суду або клопотання сторін щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (11-П) з числа слідчих суддів зарахованих до складу судової палати з розгляду цивільних справ, склад колегії, окрім судді-доповідача, визначається з усього складу суддів зарахованих до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
На час проведення автоматизованого розподілу у такій справі, судді зараховані до складу судової палати з розгляду цивільних справ, включаються до складу кримінальної палати та для них визначається відповідна спеціалізація.
Згідно з п.4.8 Засад у разі якщо не можливо визначити склад колегії суддів при оскарженні ухвали слідчого судді (11-СС) та оскарженні судових рішень у кримінальних провадженнях (11-КП), розгляду подання місцевого суду або клопотання сторін щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (11-П), через неможливість приймати участь у розгляді справи всіх суддів, які зараховані до складу кримінальної палати, склад колегії суддів визначається за допомогою автоматизованого розподілу з числа слідчих суддів, які зараховані до складу цивільної палати.
На час проведення автоматизованого розподілу у такій справі, слідчі судді цивільної палати включаються до складу судової палати з розгляду кримінальних справ.
Тобто, послідовність процедури визначення головуючого судді (судді-доповідача) та складу колегії суддів для розгляду кожної кримінальної справи передбачає, що спочатку з урахуванням зазначених Засад, визначається з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, після чого з урахуванням таких же критеріїв, визначається- з числа слідчих суддів судової палати з розгляду цивільних справ.
З матеріалів справи вбачається, що при формуванні колегії суддів для розгляду цієї справи у складі: суддя-доповідача ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , автоматизований розподіл справи здійснено таким чином, що суддю-доповідача визначено з числа слідчих суддів судової палати з розгляду цивільних справ.
При цьому, встановлено, що можливість брати участь у судовому розгляді даної справи по суті всіх суддів, які зараховані до складу кримінальної палати, не була вичерпана.
Пункт 14 ч. 1 ст. 7, ст. 21 КПК гарантує право на доступ до суду, зокрема, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Крім того, відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів», об'єктивність судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до пункту 3 Європейського статуту судді «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі "Лауко проти Словаччини" будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
З наведеного вбачається, що при здійсненні розподілу вказаного кримінального провадження між суддями, відбулося порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення судді для його розгляду, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 75 КПК України виключає участь судді ОСОБА_2 у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності судді ОСОБА_2 у подальшому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений самовідвід є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Заяву судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 про самовідвід - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020170000000277 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 - передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : __________________________ ОСОБА_2
Судді: __________________ ОСОБА_3 _________________ ОСОБА_4