Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3748/20 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.
Категорія 11 Доповідач Трояновська Г. С.
28 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів Павицької Т.М., Борисюка Р.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/3748/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про встановлення порядку користування житловим будинком, встановлення порядку користування і розпорядження земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні власністю
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 червня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Драча Ю.І. у м. Житомирі,
У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з названим позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 95-101) просили:
1.Виділити у спільну часткову власність в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належну їм частку у будинку по АДРЕСА_1 , що складає 16/100 загальною площею 32,9 кв.м., що складається з: коридору (приміщення 3-1) площею 5.1 кв.м.; кухні (приміщення 3-2) площею 11,1 кв.м.; жилої кімнати (приміщення 3-3) площею 16,7 кв.м. та сарай - літера «Д» згідно варіанту 1-2 висновку експертизи ( додаток №2 до висновку № 465/10-2022), стягнувши компенсацію за отриману перебільшену відповідачами долю.
2.Виділити у спільне часткове користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , надавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне часткове користування частину земельної ділянки відповідно до додатку експерта №3 до висновку № 465/10-2022.
Стягнути на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з відповідачів понесені судові витрати, які складаються з сум: за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи 10382,35 грн.; за виготовлення БТІ копії технічної документації по житловому будинку АДРЕСА_2 1511.90грн., сплачений судовий збір ОСОБА_8 840,80 гри., сплачений судовий збір ОСОБА_2 - 840,80 грн., сплачений судовий збір при поданні заяви про забезпечення доказів 840.80 грн, за оплату листа-пропозиції про вирішення справи мирним шляхом 40.84 грн.
Також враховуючи те, що частка позивачів у зв'язку з відхиленням у сторону зменшення у грошовому виразі становить 2981грн, просили стягнути вказану суму на їх користь.
В обґрунтування вимог зазначили, що ОСОБА_2 , є власником 8/100 ід. частин жилого будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 червня 2003 року № 5-533 спадкова справа № 356/2003, а ОСОБА_9 є спадкоємицею 8 /100 ід. частин майна ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2002.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками 34/100 ( або 102/300) частин жилого будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2018 після смерті ОСОБА_11 - чоловіка та батька відповідачів, якому згідно договору дарування від 01.02.2003 (а.с.162 т.1) перейшло у власність 102/300 частини домоволодіння АДРЕСА_2 . Після його смерті спадкоємцями 102/300 частин жилого будинку ( або 34/100 частин) стали відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Більше у власність відповідачів жодної частини будинку не передавалось ні в який спосіб.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є власниками відокремлених 50 /100 частин даного будинку. З ними спору немає і вони не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Вказали, що з технічного плану квартири також вбачається, що будинок розділений на три частини з окремими виходами, та позивачі претендують на ту частину, яку займав та добудовував їх дід з дружиною і яку вони прийняли, як спадкоємці по закону та по заповіту. Проте відповідачі самовільно захватили їх власність і не дають можливості нею користуватись та володіти.
Фактично жилий будинок поділений на три квартири, що мають окремі виходи. Технічні паспорти ілюструють план будинку, що складається з: квартири АДРЕСА_3 - загальна площа 68,1 кв.м. - в якій проживають треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ( ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ); квартири АДРЕСА_4 - загальна площа 51,6 кв.м. - у якій проживає відповідач ОСОБА_3 і яка належить їй та її сину; квартира АДРЕСА_5 - загальна площа 32,9 кв.м - яка належить позивачам згідно правовстановлюючих документів.
До складу жилого будинку АДРЕСА_2 , входять надвірні споруди, які розміщені на земельній ділянці і становлять з будинком одне ціле, а саме: уборна - літера «У», сарай - літера «Б», сарай - літера «В», літня кухня - літера «Г», сарай - літера «Д».
Порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовані будинок і господарські будівлі, не встановлено, договір не укладено. Встановити порядок користування земельною ділянкою у договірному порядку є неможливим.
Виходячи із наведеного, просили задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 17 червня 2024 року позов задоволено частково та вирішено: «Виділити у спільну часткову власність в натурі позивачеві ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: № НОМЕР_2 , виданий 18 листопада 2019 року; орган, що видав -1810) та позивачеві ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: № НОМЕР_2 , виданий 18 листопада 2019 року; орган, що видав - 1810) належну їм частку, що складає 16/100 загальною площею 32,9 кв.м., що складається з: коридору (приміщення 3-1) площею 5.1 кв.м.; кухні (приміщення 3-2) площею 11,1 кв.м.; жилої кімнати (приміщення 3-3) площею 16.7 кв.м. та сарай - літера «Д» згідно варіанту 1-2 висновку експертизи ( додаток №2 до висновку № 465/10-2022).
Встановити порядок користування і розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за першим варіантом (Додаток № 3) до висновку судового експерта Свістунова І.С. № 465/10-2022 від 31.10.2022 року зробленого за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи відповідно до якого:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 236,0 кв.м (0,0236 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим ром), яка проходить по точках: 33-34-35-36-37-38-39-40-41-42-43-33 зі сторонами: 1,45м-1,0м.-3,22м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-2,21м-5,13м- 15,5м-14,56м-11,38м-3,67м-2,0м, в тому числі ділянку площею 4,2 кв.м (0,00042 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 34-35-36-52-51-34, зі сторонами: 1,0м-3,22м-1,0м-4,22м-1,0м надати з обмеженим використанням для забезпечення власників/користувачів квартири АДРЕСА_4 ) можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку відповідно до п.6.1.41 ДБНБ.2.2-12:2019.
Виділити в користуванні інших співвласників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 ) земельну ділянку площею 1392,0 кв.м. (0,1392 га), що на схемі позначена під № 3 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-49-48-47-46-45-44-43-42-41-40-39-38-37-36-35-34-33-32-31-30-29-28-27-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-1, зі сторонами: 11,49м-19,34м-8,52м-7,17м-10,24м-6,57м-2,28м-6,2м-11,66м-4,8м-2,09м-4,43м-1,56м-2,62м-2,65м-14,45м-2,0м-3,67м-11,38м-14,56м-15,5м-5,13м-2,21м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку «А»)-3,22м-1,0м-1,45м- 7,71м-3,45м-1,44м-1,0м-4,65м-1,0м-6,66м-3,4м-3,07м-3,25м-1,18м-3,43м-3,73м-3,55м-3,11м-3,2м-3,22м-22,36м- 7,93м-4,35м- 7,64м.
В спільному користуванні власників/користувачів квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 залишити земельну ділянку площею 72,0 кв.м (0,0072 та), що на схемі позначена під № 3 (зображена блакитним кольором), яка проходить по точках: 11-12-13-27-28-29-30-31- 32-33-43-44-45-46-47-48-49-11 зі сторонами: 3,23м-1,04м-6,66м-1,0м-4.65м-1,0м-1,44м-3,45м-7,71м-2,0м-2,0м-14,45м-2,65м-2,62м-1,56м-4,43м-2,09м, в тому числі ділянку площею 5,6 кв.м (0,00056 га), що на схемі позначена під № 3-1 (зображена блакитним кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 27-28-29-30-50-27, зі сторонами 1,0м-4,65м-1,0м-5,65м-1,04м надати з обмеженим використанням для забезпечення власників/користувачів квартири АДРЕСА_3 ) можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку відповідно до п.6.1.41ДБН Б. 2.2- 12:2019.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 745,25 грн. компенсацію за отриману збільшену частку, 2595,59 грн. витрат за проведення експертизи, 378,00 грн. за витребування доказів та 630,60 грн. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 745,25 грн. компенсацію за отриману збільшену частку, 2595,59 грн. витрат за проведення експертизи, 378,00 грн. за витребування доказів та 630,60 грн. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 745,25 грн. компенсацію за отриману збільшену частку, 2595,59 грн. витрат за проведення експертизи, 378,00 грн. за витребування доказів та 630,60 грн. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 745,25 грн. компенсацію за отриману збільшену частку, 2595,59 грн. витрат за проведення експертизи, 378,00 грн. за витребування доказів та 630,60 грн. сплаченого судового збору».
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно виділив позивачам частину будинку у спільну часткову власність, оскільки спірна частина будинку і так перебуває у спільній частковій власності. Вирішуючи спір, суд вийшов за межі позовних вимог, залишив за власниками /користувачами квартир земельну ділянку, хоча квартир у будинку не існує. Судом не постановлено ухвали про залучення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як третіх осіб у справі. В уточненій позовній заяві позивачі заявили вимогу про стягнення компенсації, проте не оплатили судовим збором. Крім того вказує, що не погоджується із висновками експерта судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 31.10.2022 № 465/10-2022, а тому просила суд першої інстанції викликати експерта для дачі пояснень, проте суд відмовив. Також вважає за доцільне допитати судового експерта і під час апеляційного перегляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважають безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що вирішуючи спір про встановлення порядку користування земельною ділянкою суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог з огляду на те, що земельно-технічна експертиза була проведена після подання позову, а тому лише в процесі розгляду після проведення вказаної експертизи сторони уточнювали, що вони хочуть, щоб їм виділили і згідно якого варіанту.
Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_3 не заявляла питань експерту при призначенні експертизи, питання про проведення повторної експертизи не ставила, а тому вважають, що скаржниця погоджувалася із результатами проведеної експертизи. Вважають, що суд першої інстанції правильно вирішив питання про виділення їм (позивачам) у спільну часткову власність в натурі належної частини будинку. Вказують, що ОСОБА_3 не враховує, що вони (позивачі) просили виділити їм у спільну часткову власність конкретні приміщення, а тому вважають, що суд правильно застосував норми цивільного матеріального законодавства.
Також вважають безпідставним доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що в уточненій позовній заяві вони збільшили позовні вимоги, а саме ввели нову вимогу про стягнення 2 981 грн з огляду на те, що вказана сума - це розмір компенсації за зменшення їх частки у майні згідно висновків експерта.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що власниками житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є: позивачі - ОСОБА_14 - 8/100 частка (відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2002 (бланк серії ВАА № 817343) /т.1, а.с.16, 163 (тильна сторона); т.2, а.с.114/ та договору дарування частини жилого будинку від 21.02.2003 (бланк серії ВАС № 072090) /т.1, а.с.162; т.2, а.с.202/); ОСОБА_2 - 8/100 частка (згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.06.2003 (бланк серії ВАЕ № 571889) /т.1, а.с.17, 163, 199; т.2, а.с.138/); відповідачі - ОСОБА_3 - 102/600 частка (згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2012 (бланк серії ВРР № 440015) /т.1, а.с.164 (тильна сторона); т.2, а.с.168); ОСОБА_4 - 102/600 частка (відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2018 (бланк серії ННС № 353830) /т.1, а.с.164; т.2, а.с.192, 206/).
Іншими співвласниками житлового будинку є ОСОБА_7 - 1/6 частка (відповідно договору дарування частини житлового будинку від 22.11.2011 (бланк серії ВРО № 399782) (т.1, а.с.98-99; т.2, а.с.157); ОСОБА_6 -1/6 частка (згідно договору дарування частини житлового будинку від 22.11.2011 (бланк серії ВРО № 399782) (т.1, а.с.98-99; т.2, а.с.157), ОСОБА_5 - 1/6 частка (відповідно договору дарування частини житлового будинку від 22.11.2011 (бланк серії ВРО № 399782) т.1, а.с.98-99; т.2, а.с.157).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.08.2002, виданим ОСОБА_15 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.06.2002, виданим ОСОБА_2 підтверджується лише частка позивачів у житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , без визначення в натурі конкретних житлових приміщень.
Аналогічно згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2012, виданим ОСОБА_3 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2018, виданим ОСОБА_4 підтверджується лише їх частка у зазначеному житловому будинку без визначення в натурі конкретних житлових приміщень.
ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 згідно договору дарування частини житлового будинку від 22.11.2011 належить 1/2 ід.ч. житлового будинку АДРЕСА_2 із визначенням в натурі конкретних житлових приміщень.
Також встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 у фактичному користуванні перебуває ділянка площею 1700,0 кв.м.
В межах фактичного землекористування будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 частково розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1810136600:01:031:0056 площею 0,0500га, належна Швецям.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 465/10-2022 від 31.10.2022, вказав, що щодо виділення у спільну часткову власність в натурі позивачам належну їм частку (16/100) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 суд враховує, що варіант 1-2 висновку експертів (додаток №2 до висновку № 465/10-2022) за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, на якому наполягає позивач, передбачає мінімальне відхилення від розміру часток - на 2,45 кв.м. менше для позивачів, що еквівалентно грошовій компенсації 2981 грн.
Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою суд першої інстанції зазначив, що оскільки, відповідач ( ОСОБА_3 ) не підтримала жоден із запропонованих варіантів експертом, суд вважає доведеним позивачем ( ОСОБА_1 ) твердження, що найкращим варіантом для всіх сторін є перший варіант (Додаток № 3) до висновку судового експерта ОСОБА_17 № 465/10-2022 від 31.10.2022 року зробленого за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 316 ЦК України передбачено що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 713/1429/21 (провадження № 61-10392св23), від 31 січня 2024 року у справі № 607/4891/15-ц (провадження № 61-10467св23), 13 грудня 2023 року у справі № 450/657/19 (провадження № 61-5798св23).
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.
Відповідно до змісту положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
У частині першій статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У постанові від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що «при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Звертаючись із позовом від 11.09.2020 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили встановити порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою, виділивши їм конкретні приміщення у будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою згідно судово-технічної експертизи, яку просили провести під час розгляду справи в суді першої інстанції (том 1 а.с. 115-124).
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.02.2022 у справі призначено судові будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_17 ( АДРЕСА_6 ) (том 2, а.с. 216-217).
На дослідження експерту судом були поставлені питання щодо можливості виділення 16/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2 з врахуванням часток інших співвласників та варіанти виділення, а також питання щодо варіантів порядку користування для позивачів земельною ділянкою за вказаною адресою.
На виконання вимог вказаної ухвали судовим експертом ОСОБА_17 складено висновок №465/10-2022 від 31.10.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи з урахуванням суб'єктного складу сторін у справі та поставлених на вирішення експертизи питань.
Після проведення експертизи 23.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали до суду уточнену позовну заяву (про зміну предмета позову), в якій позовні вимоги про виділ у спільну часткову власність в натурі будинку та виділення у спільне часткове користування земельної ділянки були заявлені до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 визначені як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (том 3 а.с. 95-107). Заява була прийнята судом до розгляду та розглянута по суті, про що свідчить мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду.
Звертаючись із апеляційною скаргою ОСОБА_3 зазначила, що із висновку експерта №465/10-2022 від 31.10.2022 зокрема в додатку 2 вбачається, що експертом на схемі спірного будинку косими червоними лініями визначено приміщення житлового будинку, які відповідно до технічного паспорту зазначені самочинними, в свою чергу косими чорними лініями позначено приміщення житлового будинку, згідно яких проводився розрахунок, але на цьому ж зображенні наявні приміщення житлового будинку, які не позначені ніякими лініями і не зрозуміло чому ці приміщення не враховувалися експертом при проведенні експертизи. Виходячи із наведеного просила допитати судового експерта ОСОБА_18 .
У зв'язку із наведеним, апеляційним судом клопотання ОСОБА_3 задоволено та викликано судового експерта Свістунова І. для роз'яснень його висновку.
В ході апеляційного розгляду експерт пояснив, що проведена ним експертиза згідно поставлених питань була здійснена з метою виділу часток у будинковолодінні позивачам з урахуванням часток усіх співвласників.
Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_3 та її представник заперечили щодо висновків експерта №465/10-2022 від 31.10.2022, у зв'язку із чим апеляційним судом було роз'яснено право відповідача заявити клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Проте сторона відповідача ствердно вказала на відсутність наміру щодо проведення такої експертизи.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що право спільної часткової власності сторін у справі не заперечується.
З метою вирішення питання щодо можливості встановлення порядку користування земельною ділянкою сторонами, з урахуванням розташованого на ній житлового будинку, який належить на праві спільної часткової власності сторонам, та виділу позивачам їх частки у будинку суд керувався висновком судового експерта ОСОБА_17 №465/10-2022 від 31.10.2022.
Інших висновків експертів щодо предмета спору в матеріалах справи не міститься.
Згідно з висновком судового експерта ОСОБА_17 №465/10-2022 від 31.10.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи запропоновано 2 варіанта виділу 16/100 частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в житловому будинку та господарських будівлях і спорудах, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , який розроблений із незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників по площі в житловому будинку і по вартості споруд; а також 3 варіанта встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,1700 га, що розташована за вказаною адресою. Зокрема можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою розроблені виходячи з ідеальних часток співвласників в житловому будинку з урахуванням варіанту виділу земельних поліпшень , які зображені на схемах в:
- додатку № 3 (варіант №1 встановлення порядку користування земельною ділянкою до варіанту № 1 виділу часток в житловому будинку (див. разом з додатком № 2 та таблицею №28);
-додатку №4 (варіант №2 встановлення порядку користування земельною ділянкою до варіанту № 1 виділу часток в житловому будинку (див. разом з додатком № 2 та таблицею №28);
-додатку № 5 (варіант №3 встановлення порядку користування земельною ділянкою до варіанту № 2 виділу часток в житловому будинку (див. разом з додатком № 2 та таблицею №29).
Аналізуючи запропоновані суду експертом варіанти виділу частки позивачів у будинку судом встановлено, що обидва варіанти передбачають незначний відступ від ідеальної частки співвласників, зокрема для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - на 2, 45 кв.м менше, для інших співвласників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) - на 2, 45 кв. м, що в грошовому виразі в одиницях ринкової вартості становить 2 981 грн.
Крім того, за обох варіантів виділу майна експерт зазначив, що в запропонованих варіантах, приміщення в житловому будинку, які пропонується виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично є ізольованими та не потребують виконання додаткових робіт для їх ізольованого користування, в тому числі втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку та інженерні системи загального користування.
Після виділу співвласники мають можливість належним чином здійснювати технічне обслуговування (комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівлі чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання та експлуатацію (дотримання) температурно-вологісних режимів, санітарно-технічних і протипожежних норм) відведених їм.
Крім того зазначено, що в запропонованому вище варіанті виділу частки у житловому будинку та надвірних її споруд (2 варіант), виділ виконується з відступом від ідеальних часток співвласників. Тобто, компенсації співвласники повинні отримати тільки за будівлі та споруди, які на земельній ділянці.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір в частині виділу в натурі належної позивачам частини будинку, місцевий суд врахувавши, що варіант 1-2 висновку експертів (додаток №2 до висновку № 465/10-2022) за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи передбачає мінімальне відхилення від розміру часток - на 2,45 кв.м. менше для позивачів, що еквівалентно грошовій компенсації 2981 грн. та дійшов обгрунтованого висновку про задоволення цієї вимоги. Місцевий суд обгрунтовано взяв до уваги, що в запропонованих варіантах, приміщення в житловому будинку, які виділяються, ізольовані та не потребують виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого використання.
Згідно висновку експерта № 465/10-2022 від 31.10.2022 встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1886 га що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не вбачається за можливе, оскільки в наданих на дослідження матеріалах, відсутні відомості щодо земельної ділянки, а саме: конфігурації (схеми, плани, тощо) та чіткого місця розташування; значень каталогу координат поворотних точок зовнішніх меж; прив'язка меж на території, тощо.
Разом із цим, запропоновано встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1700 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 межі якої визначені за фактичним землекористуванням для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог нормативно-правових актів та часток співвласників.
Щодо варіантів виділення у користування (встановлення порядку користування) земельною ділянкою площею 0,1700 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , то за умовами 1 та 2 варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою, площа земельних ділянок, які пропонується надати у користування власників/користувачів квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 зменшилася за рахунок земельної ділянки, наданої у користування (на 18, 0 к.м для кожного співвласника). За умовами 3 варіанту зменшення/збільшення площ земельних ділянок експертом не передбачається.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд, вирішуючи спір, встановивши, що між сторонами не досягнуто домовленості про встановлення порядку користування земельною ділянкою, вивчивши варіанти можливого виділення в користування земельної ділянки (встановлення порядку користування), врахувавши позицію сторін, дійшов обгрунтованого висновку про можливість виділення в користування земельної ділянки за 1 варіантом (Додаток № 3) до висновку судового експерта ОСОБА_17 № 465/10-2022 від 31.10.2022 року зробленого за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Колегія суддів зазначає, що лише за визначеним судом Варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою не передбачається будь-якої зміни площі земельної ділянки для кожного із співвласників, що забезпечує право рівності/відповідності часток у майні (будинку).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що звертаючись із апеляційною скаргою, надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та її представник, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, не вказували на прийнятний для відповідачів варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою та не заперечували право власності позивачів на виділене нерухоме майно.
Ні ОСОБА_3 , ні її представник ОСОБА_19 , надаючи пояснення, не аргументували свої доводи тим, що визначений судом варіант виділу ідеальної частини у будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою суперечать їх інтересам та не надали своїх пропозицій згідно запропонованих експертом у висновку № 465/10-2022 від 31.10.2022 варіантів щодо визначення порядку виділення майна, не просили призначити додаткову чи повторну експертизу.
Встановлено, що між сторонами склався фактичний порядок користування житловим будинком, який в цілому відповідає їх ідеальним часткам та ці частини будинку фактично відповідають визначенню квартир, хоча номери квартирам не присвоєно, про що зазначається в апеляційній скарзі.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві і в суді апеляційної інстанції вказувала, що ОСОБА_3 зайняла частину будинку, яка належить позивачам, проте ОСОБА_3 не заперечувала щодо варіанту виділення в натурі належної позивачам ідеальної частки в будинку, чим фактично підтвердила порядок користування житловим будинком, що склався між сторонами тепер і раніше до переходу права власності на будинок від попередніх співвласників.
Щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, то колегія суддів вважає, що таке виділення в користування земельної ділянки відповідає розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, площі земельних ділянок, які передані їм у користування, забезпечує вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном, а також відповідає інтересам сторін та не порушує їх прав. Крім того, вказаний варіант наближений до фактичного порядку користування земельною ділянкою, відповідає розміру часток кожного співвласника у праві спільної часткової власності на право користування спірною земельною ділянкою і не порушує їх права, забезпечує право відповідачів безперешкодного доступу до конструктивних елементів і споруд, зовнішніх стін частини будинку, яка знаходиться в їх власності, можливості обслуговування та поточного ремонту стін і даху будинку без додаткових витрат на будь-які переобладнання.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з варіантами встановлення порядку користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 частина житлового будинку в АДРЕСА_2 виділена в натурі. За цією ж адресою їм також надано у власність земельну ділянку площею 0,0500га з кадастровим номером 1810136600:01:031:0056.
Встановивши такі обставини після проведення експертизи, позивачі подали уточнену позовну заяву щодо варіанту виділу в натурі житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якій зазначили ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 третіми особами, а не відповідачами, вважаючи, що вони не повинні відповідати за позовом.
ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 протягом розгляду справи не заперечували такий процесуальний статус, не вказували суду про необхідність їх зміни та залучення до участі у справі як співвідповідачів, а тому доводи в апеляційній скарзі щодо залучення до участі у справі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 як співвідповідачів не можуть бути враховані.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.
Проте, суд першої інстанції при викладі резолютивної частини припустився помилок, які підлягають зміні шляхом доповнення резолютивної частини рішення суду першої інстанції відповідними словосполученнями, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 червня 2024 року змінити, доповнити абзац другий резолютивної частини рішення після слів «Виділити у спільну часткову власність в натурі позивачеві ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: № НОМЕР_2 , виданий 18 листопада 2019 року; орган, що видав -1810) та позивачеві ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт: № НОМЕР_2 , виданий 18 листопада 2019 року; орган, що видав - 1810) належну їм частку …» та перед словами «…що складає 16/100 загальною площею 32,9 кв.м...» словосполученням « у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ».
Доповнити абзац четвертий резолютивної частини після слів «Виділити …» та перед словами « ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 236,0 кв.м …» словосполученням «в користування».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03.12.2024.
Головуючий Судді