Житомирський апеляційний суд
Справа №292/1122/24 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.
Категорія 101 Доповідач Павицька Т. М.
04 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №292/1122/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гуц О.В. в смт Пулини,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт його перебування на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , який зник безвісти за особливих обставин 17.02.2023 року.
Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявникові та роз'яснено право повторного звернення із заявою до суду при усунені недоліків.
Ухвала суду мотивована тим, що ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області 17.09.2024 заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дати отримання ухвали суду. Ухвала суду від 17.09.2024 була отримана заявником особисто 04.10.2024, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду 18.10.2024, однак вимоги ухвали суду залишились невиконаними.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права. Вказує, що ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області 17.09.2024 він отримав на поштовому відділенні 04.10.2024 року. Оскільки, він хворів та знаходився на лікування, тому 14.10.2024 відправив на електронну адресу суду заяву, в якій просив продовжити строк виконання ухвали суду від 17.09.2024 до 29.10.2024, тобто ще на 15 днів. Стверджує, що 29.10.2024 була підготовлена і направлена до суду першої інстанції повторна заява з усуненими недоліками. Враховуючи вищевикладене просив скасувати ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив встановити факт його перебування на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , який зник безвісти за особливих обставин 17.02.2023 року.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у статті 175 ЦПК України.
Так, згідно частини 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.185 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.185 ЦПК України).
Чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що станом на 30.10.2024 заявником не усунуто недоліки заяви, визначені в ухвалі від 17 вересня 2024 року.
Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2024 року, заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором 1200100002291 ОСОБА_1 отримав копію вказаної вище ухвали - 04 жовтня 2024 року.
На виконання вимог наведеної ухвали суду першої інстанції 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків заяви до 29.10.2024, тобто ще на 15 днів, посилаючись на те, що з вересня 2024 року до теперішнього часу він хворіє на коронавірус, тому не має можливості усунути недоліки заяви.
Таким чином, ОСОБА_1 надіслав заяву про продовження строку для усунення недоліків у межах встановленого судом строку.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу ( ч.6 ст.127 ЦПК України).
За правилами ч.7 ст.127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Разом з тим, матеріали справи не містять, ні ухвали про продовження процесуального строку, ні ухвали про відмову у продовженні процесуального строку.
Відсутність процесуальної ухвали свідчить про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.127 ЦПК України не розглянув клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків заяви.
З огляду на вищевикладене не можна вважати, що ОСОБА_1 , отримавши копію ухвали про залишення заяви без руху, ухилився від виконання зазначених в ній вимог, оскільки на її виконання (у межах встановленого судом строку для усунення недоліків) ОСОБА_1 направив до суду першої інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків заяви, яке судом не було вирішено відповідно до вимог ст.127 ЦПК України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим судом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді