Справа № 761/5894/22
Провадження № 2-а/761/118/2024
03 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олегович, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У своєму адміністративному позові просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009428 від 01.02.2022 року, винесену Старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком Владиславом Олеговичем щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01.02.2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком Владиславом Олеговичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009428, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., за те, що 01.02.2022 року о 08 год. 28 хв., за адресою М-05 Київ-Одеса, км 36+303, зафіксовано транспортний засіб МАN ТGS 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 . Вказана особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 9,5% (4,874 тон).
На думку позивача, його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
07.09.2022 до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали про усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику (повідомленням) сторін.
Позивач зазначає, що порушення ПДР з його боку не було, тому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність винесення оскаржуваної постанови, з огляду на додержання контролюючим органом вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, 17 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком Владиславом Олеговичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009428, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., за те, що 01.02.2022 року о 08 год. 28 хв., за адресою М-05 Київ-Одеса, км 36+303, зафіксовано транспортний засіб МАN ТGS 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 . Вказана особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 9,5% (4,874 тон).
Згідно даних товарно-транспортної накладної №135807 від 01.02.2022 року автомобілем MAN TGS 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп SCHMITZ SKI 18-7.2 ДНЗ НОМЕР_2 здійснювалося перевезення вантажу - щебню фракції 10-20 загальною масою 25,04 тон.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , позивач є власником транспортного засобу марки MAN TGS 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 26000, маса без навантаження - 8000.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , транспортний засіб марки SCHMITZ SKI 18-7.2, ДНЗ НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_6 , тип транспортного засобу - спеціалізований/напівпричіп самоскид, повна маса - 32500, маса без навантаження 4480.
Згідно Акту зважування №001024 від 01.02.2022 року проведеного вантажовідправником ТОВ «ГРАНІТ ІНВЕСТ-РОКИТНЕ» слідує, що було відвантажено для перевезення (щебінь фракції 10-20 мм) масою 25,04 тон.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344- III (далі - Закон №2344-111).
Статтею 6 Закону №2344-111 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до ч. 2 ст. 229 КУпАП, від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
І) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (ч. 2 ст. 122-2, ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2, ч. 1, 2, 4, 5 і 7 ст. 133-1, ст. 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (ч. 3 ст. 119, ч. 5 ст. 133, ч. 2, ст. 134, абзаци 4, 6 та 7 ст. 135).
Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3, п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідальність за ч.2ст.132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч.2ст.132-1 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою до ст. 132-1 КУпАП визначено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
Суд зазначає, що з огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна маса транспортного засобу після завантаження вантажем становила 37,52 тони (8 000 кг маса без навантаження сідлового тягача + 4 480 кг маса без навантаження напівпричіпа самоскида + 25 040 кг маса вантажу = 37 520 кг або 37,52 тон).
Згідно Акту зважування №001024 від 01.02.2022 року проведеного вантажовідправником ТОВ «ГРАНІТ ІНВЕСТ-РОКИТНЕ» слідує, що було відвантажено для перевезення (щебінь фракції 10-20 мм) масою 25,04 тон.
Тобто, враховуючи характеристики транспортного засобу, позивач при здійсненні перевезення вантажу не порушив п.22.5 Правил дорожнього руху, оскільки при допустимій фактичній масі до 40 тон, перевозив 37,52 тон (37 520 кг), що не перевищувало вагових параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху України.
При цьому, оскаржувана постанова не містить фактичну масу транспортного засобу під час руху, не зазначено, яке навантаження було виявлене на здвоєні осі під час руху та зважування, постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Так, згідно з позицією відповідача при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, саме для транспортних засобів та їх составів - фактична маса - до 40 т. А тому, відповідачем проведений невірний розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу, що впливає на суму штрафу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом, чого в даному випадку при винесенні постанови уповноваженою на те посадовою особою дотримано не було.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч .3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, зваживши у сукупності докази, суд вважає, що висновок відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, є передчасним і необґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 874,00 грн. та судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 271, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009428 від 01.02.2022 року, винесену Старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком Владиславом Олеговичем щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті, (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 874,00 грн. та судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: