Справа №760/1606/24 2/760/5817/24
04 грудня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/3285/18 від 11 квітня 2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3 000 грн щомісячно на частку всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття з дати подачі позову.
Свої вимоги мотивує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року було розірвано.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у справі № 760/3285/18, яке було залишено без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн, щомісячно, починаючи з 29 січня 2018 року і до досягнення останніми повноліття.
Станом на дату звернення до суду з цим позовом спільний син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття, після чого, розмір аліментів став 1 500 грн, що стягується на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте такого розміру аліментів не вистачає для забезпечення дитині належного рівня життя.
Позивач зазначила, що її матеріальний стан змінився, оскільки зросли витрати на утримання дитини у зв'язку із зростанням цін на продукти, одяг та речі для школи, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку, та необхідністю коштів для профілактичного лікування, забезпечення відпочинку дитини.
Враховуючи вищевикладене, що відповідач працездатний, інших утриманців не має, матеріально не забезпечує малолітнього сина, звернулася до суду з указаним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується розпискою, що міститься в матеріалах справи.
13 березня 2024 року відповідачем подано до суду відзив, в якому він просить у разі зміни способу стягнення аліментів визначити аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а у разі зміни розміру аліментів визначити аліменти у твердій грошовій сумі 4 000 грн.
В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що він сумлінно виконує приписи рішення суду про стягнення аліментів, у нього немає заборгованості зі сплати аліментів у визначеному судом розмірі, та після досягнення старшим сином повноліття він продовжує його регулярно підтримувати матеріально.
Крім того, позивачем не надано суду доказів щодо погіршення її матеріального становища, а також існування додаткових витрат на дитину (лікування, відпочинок).
Зазначає, що на його утриманні є інша малолітня дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також непрацездатні батьки - пенсіонери, та він виконує належним чином свої обов'язки щодо сплати аліментів.
З урахуванням викладеного вказав, що частково визнає позовні вимоги.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 вересня 2004 року, який рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року розірвано.
Від шлюбу мають двох спільних дітей: повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26 вересня 2012 року.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року, що залишено без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн, щомісячно, починаючи з 29 січня 2018 року і до досягнення останніми повноліття.
20 серпня 2018 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Скуржинською Н. М. відкрито виконавче провадження № 57009726 на підставі виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом міста Києва на виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами другою, третьою статті 181 СК України встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів визначений рішенням суду або за домовленістю сторін, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК, а й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05 лютого 2014 року №6-143цс13.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).
При цьому, як передбачено частиною другою статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн.
За правилами статті 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення чи збільшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, частково заперечуючи проти задоволення позову, зазначив про наявність на його утриманні непрацездатних батьків - пенсіонерів, однак не надав доказів на підтвердження їх матеріального становища, потреби в наданні утримання від нього та надання відповідного утримання.
Відтак, відсутні підстави стверджувати, що батьки відповідача потребують матеріальної допомоги від нього.
Крім того, утримання відповідачем дитини від іншого шлюбу не скасовує його обов'язок утримувати свою дитину від попереднього шлюбу та забезпечувати належний рівень її життя. Верховний Суд неодноразово наголошував, що діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини.
Відсутність заборгованості зі сплати аліментів у відповідача свідчить про виконання ним належним чином свого обов'язку щодо їх сплати, однак не підтверджує відсутності підстав для зміни їх способу стягнення.
Посилання відповідача на те, що після досягнення старшим сином повноліття, він продовжує йому допомагати матеріально, шляхом перерахування на його картковий рахунок 1 500 грн щомісячно, на підтвердження чого надав виписки з рахунку про переказ коштів, судом відхиляються, оскільки не стосуються предмету позову.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що прожитковий мінімум для дитини відповідного віку не є сталим і щороку змінюється, а розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі має бути виправданий дійсними потребами та ураховувати матеріальне становище сторін, ненадання відповідачем суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що він не має майнової можливості сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі частки від його заробітку (доходу), суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів, встановленого рішенням суду від 11 квітня 2018 року, та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на їхнього спільного сина, в розмірі частини заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку з викладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх часткове задоволення, оскільки позивач просить стягувати аліменти у зміненому розмірі, починаючи з дати подачі позову, проте, чинним законодавством встановлено, що зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частиною першою статті 133 та частиною шостою статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь держави сума судового збору - 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 180-184, 191-192 СК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Л. М. Ішуніна