Справа № 931/481/24
Провадження № 3/931/320/24
04 грудня 2024 року селище Локачі
Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп'ятко О.І., з участю захисника Кірносова О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , військовослужбовця, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002683 від 30.06.2024 року, водій ОСОБА_1 30.06.2024 року о 10 год. 01 хв. на автодорозі Т0311, виїжджаючи з селища Локачі, керував транспортним засобом марки «TOYOTA AVENSIS», днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
24 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_1 - Кірносов О.О. подав клопотання про закриття адміністративного провадження, яке мотивує тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення поліцейським проведено без дотримання вимог КУпАП та без дотримання вимог інструкцій, які регулюють порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та особливості оформлення матеріалів щодо правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП.
Зміст діяння, викладеного у протоколі, а саме формулювання «з явними ознаками алкогольного сп'яніння» та «від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився» не відповідають змісту ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відповідальність передбачено, зокрема, за «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння», «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння». Крім того, протокол складений з порушенням п. 6 Розділу Х Наказу №1395. Зазначає, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було складено 30.06.2024 о 10 год. 40 хв., тобто вже після протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002683, що також не відповідає вимогам законодавства.
Звертає увагу на те, що в ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, визначені пунктом 4 розділу І Інструкції, так як згідно відеозапису мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, він орієнтується в обстановці, веде себе спокійно та адекватно відповідав на запитання поліцейського. Крім того, з результатів токсилогічного дослідження № 2204 проведеного КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради», вбачається, що ОСОБА_1 30.06.2024 о 12 год. 15 хв. здав кров та у ній не виявлено етанол в концентрації за методикою ГХ.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом, оскільки на першому відеозаписі, який розпочинається о 10:01 хв неможливо встановити марку транспортного засобу, номерний знак та особу водія.
Крім того відеозапис, що доданий до матеріалів справи є неналежним та недопустимим доказом, оскільки диск з відеофайлом має невідоме походження, а сам відеозапис, розміщений на ньому, створений на невідомий технічний пристрій, його справжність не засвідчено електронним цифровим підписом. За відсутності в протоколі серія ААД № 002683 відмітки про долучення до нього диску з розміщеним на ньому вказаним відеофайлом, а також відсутності вказівки щодо назви технічного приладу на який здійснено цей відеозапис, останній здобутий з порушенням Наказу МВС № 1395, Наказу МВС № 1026 та ст. 251 КУпАП, а тому не може бути належним та допустимим доказом у цій справі через невідоме походження.
Просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП, приходжу до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Кірносов О.О. просив закрити адміністративне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення з врахуванням письмових пояснень
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляду водія на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та відмова від проходження огляду.
Отже, у даному випадку, за вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та факт відмови цієї особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки та у медичному закладі. При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Зокрема, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції).
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 7 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, зазначені нормативні акти покладають обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі у випадку його відмови від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки чи незгоди із результатами огляду на місці зупинки.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 002683 від 30.06.2024 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніле обличчя, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що підтверджується його підписом;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду у Володимирському ТМО відмовився;
- розписку ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом 30.06.2024 року та передати право керування ОСОБА_3 ;
- відеозапис, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.
Заперечення захисника щодо формулювання фабули протоколу, а саме: «з явними ознаками алкогольного сп'яніння», яке на його думку є припущенням та оціночним судженням, що не свідчить про перебування особи саме в стані алкогольного сп'яніння в юридичному визначенні, спрстовується п. 6 Розділу X Наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 : різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Захисник ОСОБА_2 у запереченні зазначає, що з відеозапису не вбачається ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , так як мова у нього під час зупинки транспорного засобу та в подальшому є чітка і зрозуміла, він орієнтується в обстановці та веде себе спокійно. Водночас вважаю, що даним відеозаписом не спростовується ознака алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, а вказані у протоколі та акті огляду ознаки алкогольного спп'яніння поліцейським зазначено у відповідності до п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Подану до суду стороною захисту довідку про результати токсилогічного дослідження № 2204 від 02.07.2024 року, видану КП «Волинська обласна психіатрична лікарня», згідно якої у ОСОБА_1 в крові не виявлено етанол в коцентрації, до уваги не приймається з огляду на характер і склад правопорушення, яке ставиться йому у вину згідно складеного протоколу та доведення цієї вини належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, а саме, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд відхиляє доводи адвоката Кірносова О.О. щодо невідомого походження відеофайлу та відсутності електронного цифрового підпису. Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Разом із цим, долучений до протоколу відеозапис на диску є не документом, а результатом фіксації подій, що здійснюється на нагрудні камери поліцейських. Тому вважаю, що на вказані відеозаписи не поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому вони не повинні містити цифрових підписів.
Посилання захисника на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відмітки про долучення до нього диску з розміщеними на ньому відеофайлами та назви технічного приладу, на який здійснено даний відеозапис є необґрунтованими. Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронні дані виступають речовим доказом. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 002683 від 30.06.2024 року поліцейським зазначено найменування технічного засобу, яким здійснено відеозапис та його серійний номер.
Крім того, наявний в матеріалах справи відеозапис хоч і складається із декількох відеофайлів (шість з яких мають тривалість по 5 хв кожен), фактично він є безперервним, створений одним приладом, повністю узгоджується і з іншими письмовими матеріалами справи, є технічно якісним, достовірно відображає події від зупинки транспортного засобу до складання адміністративних матеріалів.
Таким чином, зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, захисник Кірносов О.О. заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються обставини зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . В ході розмови у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі. Після відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не наголошував поліцейським на тому, що не він перебував за кермом автомобіля та не заперечував факту керування транспортним засобом, а вказував, що їхав з рибалки додому.
З огляду на наявні докази, факт керування автомобілем марки «TOYOTA AVENSIS», днз НОМЕР_2 , саме ОСОБА_1 доведений поза розумним сумнівом та підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з місця події, на яких зафіксований рух транспортного засобу, за кермом якого після зупинки був ОСОБА_1 , що повністю спростовує заперечення захисника щодо відсутності доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддею встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 30.06.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , станом на 30.06.2024 року отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії «В» від 31.05.2011, видане ТСЦ 0744 (а.с. 9). Крім того, до матеріалів справи долучено копію даного посвідчення водія (а.с. 8). Таким чином, ОСОБА_1 підпадає під категорію «водій».
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, як на водія, що передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від вчинення нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У зв'язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з нього слід стягнути в користь держави судовий збір в сумі 605,6 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, ч.1 п.1 ст.284, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача ( ЄДРПОУ): 38009371.
У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, який має бути сплачений на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 22030106.
Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко