Справа № 158/3148/24
Провадження № 2/0158/835/24
04 грудня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання- Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Санфорд Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду №С-202-007438-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Відповідно до даної угоди, її підписанням позичальник приєднується до публічної пропозиції банку про укладення договору комплексного банківського обслуговування.
Вказують, що 06.07.2018 року, в день підписання угоди, ОСОБА_1 надала банку заяву про акцепт публічної оферти на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк». Позичальник власним підписом під текстом угоди підтвердила ознайомлення з тарифами банку та погодилась з ними. Умовами вказаної угоди передбачено, що максимальний ліміт кредитної лінії встановлений у розмірі 200 000,00 грн, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 5 000,00 грн, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 16,00 % річних.
Зазначають, що 16.11.2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (Фактор) був укладений договір факторингу № 16/11-23. Пунктом 5.4. договору факторингу № 16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та /або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (Фактор) договір факторингу № 29/12-23. Згідно п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору факторингу до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С-202-007438-18-980 від 06.07.2018 року.
ПАТ "Ідея Банк" свої зобов'язання перед клієнтом виконало у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у гривні та надавши клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 5000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного угодою. Відповідач свої зобов'язання за угодою щодо повернення заборгованості виконала частково, згідно виписки по рахунку позичальника, за весь строк з моменту укладення угоди позичальник сплатила банку в рахунок погашення заборгованості та сплати відсотків 12400,00 грн. Останній платіж здійснено 15.02.2020 року, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість на загальну суму 13474,69 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 4808,15 грн, заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 8666,54 грн.
Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, за період з 07.09.2020 року по 23.02.2022 року на суму боргу нараховані інфляційні втрати в сумі 2354,66 грн. та три проценти річних в сумі 592,17 грн.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 16421 грн. 52 коп., а також судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.07.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду №С-202-007438-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня (надалі Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard (надалі Кредитна картка). (а.с.67).
Згідно умов Угоди максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 5 000,00 грн, процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 % річних.
Відповідачем також підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с.9).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальника за період з 06.07.2018 року по 16.11.2023 року становить 13474,69 грн., що складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 4808,15 грн., заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 8666,54 грн (а.с. 11-19, 64).
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За нормами п. 1 ч. 1 ст. 512ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до договору факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» (Фактор) до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №С-202-007438-18-980 від 06.07.2018 року (а.с.55-61, 65-66).
Згідно п. 2.1. Договору факторингу Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 5.4. Договору факторингу передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та /або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
29.12.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» (Клієнт) уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» (Фактор) договір факторингу № 29/12-23 (а.с.48-54).
Відповідно до Друкованого реєстру боржників №1, що є додатком до договору факторингу № 29/12-23 від 29.12.2023 року, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки №С-202-007438-18-980 від 06.07.2018 року (а.с. 63).
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення АТ «Ідея Банк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», яке в свою чергу відступило право грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал».
Судом встановлено, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, за період з 07.09.2020 року по 23.02.2022 року на суму боргу нараховані інфляційні втрати в сумі 2354,66 грн. та три проценти річних в сумі 592,17 грн (а.с. 76).
Враховуючи те, що у судовому засіданні підтверджено факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №С-202-007438-18-980 від 06.07.2018 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, а розмір заборгованості відповідачем не був спростований, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Санфорд Капітал" заборгованість за кредитним договором всього в сумі 16421,52 грн, що складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 4808,15 грн., заборгованості по нарахованим відсоткам у розмірі 8666,54 грн., 2354,66 грн. інфляційних втрат та 592,17 грн. - три проценти річних.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Зі змісту статті 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 гривень, який підлягає відшкодуванню відповідачем з урахуванням приписів статті 141 ЦПК України.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
За правилами частин першої - п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України вбачається, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що ця цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі встановленні в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг правничої допомоги та на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1310920 від 19.08.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 4 від 12.08.2024 року, підписаний між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та цим адвокатським об'єднанням, який містить опис робіт із зазначенням загальної суми 5200,00 грн (а.с. 28, 36-37, 38-41, 75).
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що види робіт, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 4 від 12.08.2024 року, є обґрунтованими, відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності). Тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку, розмір яких не вказано, задоволенню не підлягають, оскільки такі витрати не відносяться до судових витрат.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 77, 81, 137, 141, 259, 263-268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № С-202-007438-18-980 від 06.07.2018 року в розмірі 16421 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складений 04.12.2024 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч