Справа №155/1527/24
Провадження №1-кп/155/206/24
04 грудня 2024 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024035600000087 від 30 серпня 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Зашковичі Городоцького району Львівської області, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з повною загальною середньою освітою, вдова, пенсіонерка, на утриманні якої особи не перебувають, не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_5 29 серпня 2024 року орієнтовно о 16 годині в місті Горохів Луцького району, ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'ї домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись прямим умислом на заподіяння травм іншій особі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, умисно нанесла декілька ударів кулаком руки в ділянку обличчя, голови та грудної клітки ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_5 схопила рукою за кисть лівої руки потерпілої та, шляхом згинання пальців проти їх фізіологічного та природнього руху, чинила тиск, внаслідок чого спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу його вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого їй обвинувачення показала, що дійсно 29 серпня 2024 року близько 16 години 00 хвилин в місті Горохів, спричинила потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою, викладені в обвинувальному акті, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої не заявляла. Щодо міри покарання, підтримала думку прокурора щодо призначення покарання у виді штрафу.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_5 , її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, потерпілої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Водночас, суд не вбачає підстав для врахування пом'якшуючої обставини - щире каяття обвинуваченої.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, суд не вбачає.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд бере до уваги те, що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, під час судового розгляду не оспорювала фактичних обставин справи, а тому розгляд кримінального провадження відбувся в порядку ст. 349 КПК України, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо. Суд також враховує інформацію про стан здоров'я обвинуваченої, яка не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не зверталася, думку потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не заявляла, при обранні міри покарання підтримала думку прокурора щодо призначення покарання у виді штрафу.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої їй ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати в провадженні відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1