Справа №155/1809/24
Провадження №3/155/884/24
03.12.2024 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 597938, 15 жовтня 2024 року о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання порушив вимоги термінового заборонного припису, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату, місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи та протоколі наявні відповідні докази. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Враховуючи, що положеннями ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справа за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, а тому його неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до вимог ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства, та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з ч.2 ст.25 зазначеного вище Закону терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення подані наступні докази:
- рапорт від 15.10.2024 року №3711 відповідно до якого надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , що її співмешканець порушив виписаний працівниками поліції ТЗП, немав права без дозволу заходити в її помешкання в період часу з 03.30 по 16.00 год проник в приміщення літньої кухні та забрав ключі від будинку, проник через вікно в будинок та забрав свій зарядний пристрій та сім картку;
- пояснення ОСОБА_3 від 15.10.2024 року, яка повідомила, що вчора близько обідньої пори співмешканець її куми ОСОБА_4 ОСОБА_5 був у куми, після чого пішов у невідомому напрямку та ймовірно не ночував;
- пояснення ОСОБА_2 від 15.10.2024 року, яка повідомила, що близько 16 години 15.10.2024 року, коли вона приїхала з роботи, то помітила, що відсутні деякі речі ОСОБА_1 , а саме зарядне до телефона та запасні ключі від будинку де вони проживають. Проникнення в будинок та літню кухню відбулося через вікна.
Однак, з пояснень свідка ОСОБА_3 неможливо встановити невиконання термінового заборонного припису ОСОБА_6 , оскільки свідок конкретно не зазначила чи був останній у будинку чи літній кухні, яким чином він потрапив у будівлю, яка саме була година. Свідок зазначила, що ОСОБА_5 був у куми, однак з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що її вдома не було.
Крім того, із термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №649305, який поданий з матеріалами справи неможливо встановити будь-яких даних, оскільки він неналежної якості.
На думку суду, за таких обставин, показань лише потерпілої та її куми недостатньо для доведення вини особи у порушенні термінового заборонного припису. Суду не було надано будь-яких інших, більш достовірних доказів вини ОСОБА_1 , зокрема показань свідків, які особисто бачили порушення ОСОБА_1 , відеозаписів, показань самого ОСОБА_1 , тощо.
Таким чином, із зазначеного вбачається, що достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до суду надано не було.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 33, 40-1, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 283, ст. 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв