Провадження № 33/821/505/24 Справа № 704/620/24 Категорія: ч.1 ст.172-4 КУпАПГоловуючий у І інстанції Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
29 листопада 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А. за участю прокурора Гречаника Р.І., Захаревич Я.М. та захисника Бабій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024 р., а декларацію було фактично подано 13.02.2024 р., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024 р., а декларацію було фактично подано 13.02.2024 р., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою судді Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гри. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 25.07.2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить:
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вважає, що постанова Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року, є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.
Вказує, що судом не прийнято до уваги, та не надана оцінка поданих нею доказів, які підтверджують поважність несвоєчасного подання декларації (довідки про період хвороби дітей).
Судом не враховано, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Починаючи з грудня 2023 року до 12 лютого 2024 року постійно хворіли її діти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 й Дарина 16.05.2021, що підтверджується довідками сімейного лікаря. Догляд за хворими дітьми, став перешкодою у своєчасній подачі декларації, передбаченому законодавством про запобігання корупції. Тобто, дана обставина є поважною причиною несвоєчасної подачі декларації.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вказує, що в її діях мав би бути умисел на несвоєчасне подання декларації однак, судом не вказано, яким доказом підтверджується в її діях наявний умисел, направлений на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Наголошує, що непередбачуваний збіг обставини не дав їй змоги вчасно подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення Захаревич та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, ці вимоги закону при розгляді справи по суті суддею суду першої інстанції виконані в повному обсязі.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, які у своїй сукупності підтверджують винуватість останньої в інкримінованому діянні:
- даними протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 274/2024 від 14.05.2024 року, якими встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП;
- даними протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 275/2024 від 14.05.2024 року, якими встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП;
- даними роздрукованими з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції відомостями про час подання декларації та іншими матеріалами справи в їх сукупності;
- даними особової картки державного службовця № 352 ОСОБА_3 ;
- даними посадової інструкції державного службовця категорії «В», відповідно до якої вказані основні посадові обов'язки ОСОБА_1 , як головного спеціаліста відділу 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;
- даними копії наказу № 232/0/50-16-К від 29.12.2016 про призначення працівників, в тому числі ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу у Тальнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тальнівському районі Черкаської області з посадовим окладом згідно штатного розпису та присвоєним 9 рангом державного службовця із встановленням надбавки за вислугу років у розмірі 24 відсотків до посадового окладу, як державному службовцю, що має стаж державної служби 8 років 6 місяців 12 днів;
- даними копії наказу № 208-К від 01.07.2021 про переведення ОСОБА_1 головного спеціаліста Відділу у Тальнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу 4 Управління у Звенигородському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з посадовим окладом згідно штатного розпису з присвоєнням 9 рангу державного службовця;
- даними копії наказу від 20.07.2021 № 233-В Про надання соціальної відпустки ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу 4 Управління у Звенигородському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;
- даними наказу від 30.11.2021 №638-К про переведення державних службовців структурних підрозділів у районах та містах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, а саме головного спеціаліста відділу 4 Управління у Звенигородському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Захаревич Я.М.на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу 4 Управліннянадання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з посадовим окладом згідно штатного розпису з присвоєнням 9 рангу державного службовця.
Невизнання винуватості ОСОБА_4 , суд розцінює, як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне, а її твердження щодо поважності несвоєчасного подання декларації, які обумовлюється хворобою її малолітніх дітей, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», визначено поняття правопорушення, пов'язаного із корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
При цьому, зазначена ст.1 Закону передбачає, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний додержуватись вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Державний службовець є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією та на нього розповсюджуються обмеження, передбачені ст.45 Закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , як головний спеціаліст відділу № 4 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є державним службовцем, тобто є суб'єктом декларування відповідно до Закону.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не припиняла повноваження особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно продовжує свою діяльність на посаді головного спеціаліста відділу Управління надання адміністративних послуг Головного управлі Держгеокадастру у Черкаській області, а тому граничний термін подачі щорічної декларації за 2021, 2022 роки є 31.01.2024 включно.
Відповідно до вимог ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнає вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протипраї характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажаї або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцеве самоврядування за 2021 та 2022 роки, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 13.02.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Вищий спеціалізований суд України «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою (за наявності медичного висновку про тимчасову непрацездатність внесеного до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я), внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Перебування ОСОБА_1 по догляду за хворими дітьми, що слугувало її затриманням вчасно подати декларацію, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, так як остання, будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є обізнаною щодо обов'язку, порядку, строку подачі щорічної декларації та зобов'язана вжити всіх заходів для своєчасного подання щорічної декларації. При цьому суд апеляційної інстанції враховує відсутність медичного висновку про тимчасову непрацездатність ОСОБА_4 внесеного до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я.
За вказаних обставин, враховуючи те, що ОСОБА_4 будучи державним службовцем, неодноразово подавала електронні декларації, усвідомлювала обов'язок подати електронну декларацію, маючи для цього можливості, не виконала вимоги Закону, що свідчить про її умисел. Однак наявність такого не є обов'язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 мала можливість подати декларацію за місцем свого проживання і догляд за хворими дітьми у даному випадку не є перешкодою.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення було виявлено 07.03.2024, тому на момент апеляційного розгляду закінчились строки накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є дата наступна за граничною датою, до закінчення якої необхідно подати декларацію, тобто 01.02.2024.
14 травня 2024 року на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
25.07.2024 Тальнівським районним судом Черкаської області були розглянуті матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 та прийнято рішення про наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Таким чином, суд дотримався вимог ст.38 КУпАП, а тому строки притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не пройшли.
Дата розгляду справи про адмінправопорушення в суді апеляційної інстанції ніяким чином у даному випадку не впливає на строки накладення адмінстягнення, тому позиція апелянта з приводу закінчення строків накладення стягнення, є хибними.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування та закриття провадження задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року - залишити без задоволення.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 - залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок