Провадження № 33/821/567/24 Справа № 699/1381/24 Категорія: ст.173 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гусарова В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
27 листопада 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 ( в режимі відеоконференції), та адвоката Перебийніс С.В. (в режимі відеоконференції), за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, що 19.08.2024 о 16 год. 25 хв. по вул.Симоненка 3 в м.Корсунь Шевченківський Черкаської області водій транспортного засобу «Шкода» ОСОБА_1 у відповідь на зауваження про неправильне паркування пошкодив лобове скло на автомобілі «Фольксваген Пасат» який належить ОСОБА_2 . Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, скасувати, а провадження по справі закрити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій.
Зазначає, що місце події не є громадським місцем, оскільки воно є прилеглою територією дороги вул.Симоненка, 3. Крім того, саме ОСОБА_2 образливими висловлюваннями в сторону ОСОБА_1 та жестом середнього пальця спровокував дану ситуацію. Крім того, складений поліцейським протокол є порушенням у частині доказів, а саме: поліцейським не зазначено наявність проведення відео зйомки, та пошкодження транспортного засобу. Покази потерпілого і свідка є суперечливими, не було залучено інших свідків події
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 , про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, потерпілого ОСОБА_2 , та адвоката Перебийніс С.В., про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №229145 від 19.08.2024 згідно якого вбачається, що 19.08.2024 о 16 год. 25 хв. по вул.Симоненка 3 в м.Корсунь Шевченківський Черкаської області водій транспортного засобу «Шкода» ОСОБА_1 у відповідь на зауваження про неправильне паркування пошкодив лобове скло на автомобілі «Фольксваген Пасат» який належить ОСОБА_2 . Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП;
- рапорту відділення поліції №1 (м.Корсунь-Шевченківський) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області згідно якого вбачається, що 19.08.2024 о 16 год. 25 хв., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.08.2024 о 16 год. 24 хв. за адресою: Корсунь-Шевченківський район м.Корсунь-Шевченківський, вулиця Симоненка, буд.3, водій транспортного засобу Шкода НОМЕР_1 темно-зеленого кольору, у відповідь на зауваження про неправильне паркування пошкодив лобове скло транспортного засобу заявниці Фольксваген Пасат 63039 МА. Намагається втекти;
- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується згідно якого вбачається, що 19.08.2024 по вул.Симоненка м.Корсунь-Шевченківський, водій транспортного засобу Шкода НОМЕР_1 темно-зеленого кольору, у відповідь на зауваження про неправильне паркування пошкодив лобове скло транспортного засобу Фольксваген Пасат НОМЕР_2 , заявниці ОСОБА_3 ;
- письмових пояснень ОСОБА_3 згідно яких вбачається, що 19.08.2024 вона чекала свого чоловіка біля магазину «Делікат». Через деякий час, свідка забрав її чоловік на автомобілі, та вони почали рух. В цей час водій іншого транспортного засобу переходив дорогу по вул.Симоненка, поблизу будинку №3. Останній став посеред дороги та почав виражатися нецензурною лайкою, свідок та її чоловік, зупинилися, після чого чоловік, який виражався нецензурною лайкою підійшов до транспортного засобу в якому перебував свідок, та почав бити в лобове скло. В результаті дій, лобове скло було пошкоджено. Через деякий час приїхали працівники поліції;
- письмових пояснень ОСОБА_4 згідно яких вбачається, що 19.08.2024 близько 16 год. 20 хв., рухаючись по вул.Симоненка, навпроти будинку «12 помітив автомобіль марки Шкода, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на проїжджій частині та перешкоджав руху, на що ОСОБА_4 , зробив зауваження водію зазначеного транспортного засобу. Водій почав себе поводити агресивно, підійшов до транспортного засобу ОСОБА_4 , та почав смикати за дверцята, а потів наніс удар рукаю по лобовому склу, в наслідок чого розбив його;
- письмових пояснень ОСОБА_1 згідно яких вбачається, що 19.08.2024 близько 16 год. 25 хв. він переходив дорогу по вулиці Симоненка в м.Корсунь-Шевченківському, побачив автомобіль Фольксваген Пасат 6339 МА, водій якого зупинився та почав висловлюватися на адресу ОСОБА_1 , нецензурною лайкою. Після чого останній підійшов да автомобілю, та наказав водію вийти з транспортного засобу. Водій не реагував, а почав ще більше ображати ОСОБА_1 . Останній почав стукати по лобовому склу транспортного засобу, в наслідок чого розбив його.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до доводів апеляційної скарги про відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та те, що місце події не є громадським місцем, апеляційний суд зазначає наступне.
Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов'язкових елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 роз'яснено, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч.1 ст.296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст.173 КУпАП, - відсутня вказівка про суть правопорушення. Безпосереднім об'єктом охорони за ст.173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Також відповідно до ст.178 КУпАП громадським місцем є вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту(включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші визначені законом місця.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Матеріалами справи та наданими суду доказами доведено, що ОСОБА_1 , 19.08.2024 розбив лобове скло транспортного засобу «Фольксваген Пасат», під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок, виявивши та показавши зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, до інших громадян та їх майна.
Отже, твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про відсутність в його складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є безпідставними та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді.
Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги, прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Вказані висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Разом з тим, встановлено, що судом першої інстанції було стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн., а враховуючи те, що ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, та має право на пільги, згідно до вимог п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне виключити з резолютивної частини постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, абзац другий про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Виключити з резолютивної частини постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2024 року, вказівку про стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба