Справа № 554/9269/24 Номер провадження 11-сс/814/697/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 листопада 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретаремОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 вересня 2024 року у кримінальному провадженні № 42024170000000052,
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42024170000000052 за ч.3 ст.368 КК України та наклав арештна певне майно, а саме: грошові кошти, статистичні талони експертних обстежень, мобільні телефони, виписки з акту огляду МСЕК, медико-експертні справи, журнали обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам форма 157-4/о, журнали протоколів засідань МСЕК Ф.157-5/о,журнал обліку направлень на МСЕК Ф.165/о, які були вилучені 10 вересня 2024 року під час обшуку у приміщеннях, які використовуються спеціалізованою травматологічною МСЕК, за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить частково скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого у частині накладення арешту на мобільний телефон «Iphone15 pro max», належний ОСОБА_7 .
При цьому вважає, що слідчий під час проведення обшуку не мав права на вилучення майна третіх осіб.
Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучений мобільний телефон є предметом неправомірної вигоди.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Приписами ч.1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Приписами п.1 ч.2 та ч.3 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчими ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024170000000052 за фактом отримання службовими особами лікувальних закладів Полтавської області, за попередньою змовою між собою, неправомірної вигоди за вчинення ними в інтересах заявника дій з використанням наданого їм службового становища, що полягають у безпідставному встановленні групи інвалідності.
У вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру голові спеціалізованої травматологічної МСЕК КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради ОСОБА_10 за ч.3 ст.368 КК України, а також ОСОБА_11 - за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.368 КК України.
10 вересня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2024 року у даному кримінальному провадженні слідчим ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_12 проведено обшук у приміщеннях, що використовуються спеціалізованим травматологічним МСЕК за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено певне майно, в тому числі і телефон марки «Iphone 15 pro max», який належить на праві власності ОСОБА_7 .
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя наведених приписів закону дотримався та правильно вирішив питання про накладення арешту на вилучений під час обшуку телефон «Iphone 15 pro max» з огляду на відповідність цього речового доказу критеріям, що визначені ст.98 КПК України.
Разом з тим, з повідомлення процесуального керівника у кримінальному провадженні, направленого на адресу апеляційного суду, видно, що орган досудового розслідування провів всі необхідні слідчі (розшукові) стосовно вказаного мобільного телефону, у зв'язку з чим потреба у застосуванні обраного заходу забезпечення кримінального провадження щодо нього відпала.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає визначених законом підстав, що обґрунтовують необхідність подальшого арешту мобільного телефону «Iphone 15 pro max», що належить ОСОБА_7 , у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді в цій частині.
Отже, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.404, ст.405 та ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвокатаОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №42024170000000052 скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон «Iphonе 15 pro max», обладнаний карткою оператора НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42024170000000052 про накладення арешту на мобільний телефон «Iphonе 15 pro max», обладнаний карткою оператора НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4