Житомирський апеляційний суд
Справа №367/7553/23 Головуючий у 1-й інст. Шкиря В. М.
Категорія 39 Доповідач Трояновська Г. С.
28 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Коломієць О.С., Микитюк О.Ю.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 367/7553/23 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечне агенство необхідних кредитів», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів", Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші КОМ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», третя особа: Акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання договорів недійсними
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районний суд м. Житомира від 01 липня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Шкирі І.І. у м. Житомирі,
У вересні 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив:
-визнати недійсним Кредитний договір № 7456378 від 19.07.2023 на суму 2000 грн. укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ;
-визнати недійсним Кредитний договір № 6522860 від 19.07.2023 на суму 9000 грн. укладений між ТОВ «MIJIOAH» та ОСОБА_1
-визнати недійсним Кредитний договір № 3831583 від 19.07.2023 на суму 3000 грн. укладений ТОВ «ШНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1
-визнати недійсним Кредитний договір № EGROSHICOM2912133 на суму 2000 грн. ТОВ «Фінансова компанія «Є ЄГРОШІ КОМ» та ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що 19.07.2023 йому стало відомо, що від його імені було укладено 4 кредитні договори із різними фінансовими установами - ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші КОМ». Водночас, будь-яких заявок на отримання кредитів та жодних електронних кабінетів він не створював, свої персональні дані не передавав, жодних підписів договорів не здійснював та не підтверджував будь-яких операцій з отримання кредитів.
Зазначив, що невідомі особи заволоділи даними його картки відкритої в АТ «Універсал Банк» та уклали від його імені кредитні договори. У зв'язку із цим по факту шахрайських дій невстановлених осіб, а саме оформлення кредитних договорів за його заявою, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні «1202311105002971 від 06.08.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та кримінальному провадженні №12023111050002971 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України. Вказав, що до зазначених фінансових установ ним було направлено письмові звернення з вимогою визнати дані кредитні договори недійсними та анулювати заборгованість, на які установи відповіли відмовою.
Виходячи із наведеного, та з огляду на те, що він оспорювані кредитні договори не підписував, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що з огляду на правовідносини, що склалися позивачем обрано правильний спосіб захисту його порушеного права. Вказує, що в оскаржуваному судовому рішенні суд дійшов до висновку, що оскільки позивачу на телефон НОМЕР_1 напралено смс код, який використано для підтвердження підписання кредитних договорів, він належним чином обізнаний та дійсно підписав дані кредитні договори.
Також суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачу були перераховані кошти на карткові рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , та позивачем та відповідачем не надано доказів що ці картки не належать позивачу, а номер не належить або втрачений позивачем.
На такі твердження суду зазначає наступне, що позивачу належала єдина картка № НОМЕР_8, відкрита у ПАТ Універсал Банк (Монобанк) та є і був єдиний телефон, НОМЕР_10, інших номерів телефонів чи банківських карток у позивача не було, даний телефон був прив'язаний і до банківської картки, яким чином відповідачами було здійснено верифікацію за іншим телефоном, позивач нічого сказати не може, ним подана заява про вчинення кримінального правопорушення, про що зазначено в позові, наразі триває слідство.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою апеляційного суду 17 жовтня 2024 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Європейська агенція з повернення боргів" як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК" Є ГРОШІ КОМ".
Учасники справи до апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Від представника позивача адвоката Череміна Д.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, доводи викладені в апеляційній скарзі підтримують та просять їх задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що згідно інформації ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» від 24.07.2023 на ім'я ОСОБА_1 , вбачається наявність наступних кредитних договорів, які укладені від імені останнього 19 липня 2023 року:
- кредитний договір (7456378), укладений з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до 03.08.2023, сума кредиту 2 000,00 грн, розмір заборгованості 2000,20 грн;
- кредитний договір, укладений з ТОВ «МІЛОАН» сума кредиту 9 000,00 грн, розмір заборгованості 9900,00 грн;
- кредитний договір, укладений з ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" сума кредиту 3 000,00 грн.
- кредитний договір, укладений з ТОВ «ФК «Є ГРОШІ КОМ» сума кредиту 2 000,00 грн. розмір заборгованості 2282,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав, що 19.07.2023 не укладав жодних кредитних договорів, а тому вважає, що має відносини із фінансовими шахраями.
21.07.2023 до ЄРДР внесено відомості за № 12023111050002971 за заявою ОСОБА_1 про те, що невідома особа шахрайським шляхом, із застосуванням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа даними його банківської картки відкритої в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Монобанк), відкрила Договори позики на отримання грошових коштів у декількох МФО. Правова кваліфікація- ч.3 ст.190 КК України. Інших відомостей щодо кримінального провадження № 12023111050002971 від 21.07.2023 не надано.
Із листа від 28.07.2023 №28/07/23-14 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що Договір позики від 19.07.2023 № 76548458 було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем , внаслідок чого відповідно до положень п.п.1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у сторін цього договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру Договір було підписано Сторонами відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та положень Цивільного кодексу України. Вказало, що ідентифікація та верифікація заявника здійснювалася за допомогою засобів BankID РБУ, під час якої передача ідентифікаційних даних Заявника здійснювалася від абонента - ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента-надавача послуг, який надає послуги (Товариство). Також вказано, що Товариство належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 19.07.2023 на вказаний позичальником рахунок грошову позику в сумі 2 000 грн. В свою чергу Позичальник зобов'язався виконати в повному обсязі і належним чином взяті на себе зобов'язання, чітко дотримуючись умов укладеного Договору, а також вимог чинного законодавства. Крім того Товариство повідомило ОСОБА_1 про списання заборгованості за договором від 19.07.2023 № 76548458 (т.1 а.с.17-18)
Із матеріалів справи вбачається, Анкета-опитувальник клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА"), в якій міститься інформація щодо персональних даних ОСОБА_1 , в тому числі зазначено і номери телефонів, яка підписана 19.07.2023 ОСОБА_1 електронним підписом Т767 (т.1 а.с.100).
19.07.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", яке є фінансовою установою (а.с.99) та ОСОБА_1 підписано договір №3831583 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сторони погодили надання кредиту в сумі 3000,00 грн строком на 360 днів на платіжну карту НОМЕР_3 . Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена - 0,01%. Договір підписано електронним підписом Т767 19.07.2023 о 15:31:56 (а.с.70-79). В договорі зазначені додаткові контактні дані ОСОБА_1 зокрема номери телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ( т.1 а.с. 79).
14.03.2024 вих.№2643_2403141258842 iPay.ua повідомило ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", що 19.07.2023 о 15:33:07 (на підставі договору між підприємствами на переказ коштів ФК-19/03-21 від 12.03.2019) було перераховано кошти на платіжну карту НОМЕР_3 в сумі 3000,00 грн (а.с.103)
19.07.2023 о 18:26:12 ОСОБА_1 з мобільного телефону НОМЕР_1 подано ТОВ "МІЛОАН" заяву на кредит №6522860 на суму 9000,00 грн, загальний строк кредитування: 10 днів пільгового періоду під 1,00% та 90 днів поточного періоду під 3,00% з наданням кредиту на картку НОМЕР_8 . Зазначено додаткові контактні дані для взаємодії із позичальником, зокрема номера телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_9 , НОМЕР_5 (т.1 а.с. 161 зворот).
З 18:38:00 по 18:38:27 відбулося підписання договору. Код підписання договору надіслано в СМС на номер телефону НОМЕР_1 - НОМЕР_11 (т.1а.с.149-161).
Із копії платіжного доручення № 105612459 від 19.07.2023 вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім'я ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_8 кошти в сумі 9 000 грн згідно договору 6522860 (а.с.162)
Паперові копії Кредитного договору № 7456378 від 19.07.2023 на суму 2000 грн. укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , та Кредитного договору № EGROSHICOM2912133 на суму 2000 грн. ТОВ «Фінансова компанія «Є ЄГРОШІ КОМ» та ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Право вимоги за кредитним договором ТОВ "ФК" Є ГРОШІ КОМ", укладеними з ОСОБА_1 , 19 липня 2023 року відступлено ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» про що надано договір факторингу від 15.09.2023 №2023-09-5К (т.1а.с.116-121).
Право вимоги за кредитним договором ТОВ "МІЛОАН", укладеними з ОСОБА_1 , 19 липня 2023 року відступлено ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів" про що надано договір факторингу від 27.10.2023 №27102023/1 (т.1 а.с.165-166).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що оскільки оспорювані договори про надання кредитів підписані позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірних правочинів. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про визнання недійсними кредитних договорів укладених 19.07.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" № 3831583 , ТОВ "МІЛОАН" № 6522860 слід відмовити.
Не підлягає задоволенню і вимога про визнання недійсним кредитного договору, оскільки згідно листа від 28.07.2023 за №28/07/23-14 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» списало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19.07.2023 № 76548458 (т.1 а.с.17-18).
Щодо визнання недійсним кредитного договору від 19 липня 2023 року, укладеного позивачем з ТОВ " Є ГРОШІ КОМ" сума кредиту 2 000,00 грн. розмір заборгованості 2282,00 грн суд вважав, що представником позивача не доведено суду, що 19.07.2023 між ТОВ " Є ГРОШІ КОМ" та ОСОБА_1 , який пройшов верифікацію, не було укладено кредитний договір EGROSHICOM2912133 на суму 2000,00 грн.
При цьому суд наголосив, що належним відповідачем у справах про визнання кредитних договорів недійсними є сторони кредитного договору.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У частині другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України
«Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису)
за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису)
за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку
її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних
і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних,
або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди,
крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що спірні договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, 19.07.2023 ОСОБА_1 електронним підписом Т767 підписано Анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА") (т.1а.с.100)
19.07.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", яке є фінансовою установою (т.1 а.с.99) та ОСОБА_1 укладено договір №3831583 про надання коштів на умовах споживчого кредиту . Сторони погодили надання кредиту в сумі 3000,00 грн строком на 360 днів на платіжну карту НОМЕР_3 . Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена - 0,01%. Договір підписано електронним підписом Т767 19.07.2023 о 15:31:56 (а.с.70-79)
19.07.2023 о 18:26:12 ОСОБА_1 з мобільного телефону НОМЕР_1 подано ТОВ "МІЛОАН" заяву на кредит № 6522860 на суму 9000,00 грн, загальний строк кредитування: 10 днів пільгового періоду під 1,00% та 90 днів поточного періоду під 3,00% з наданням кредиту на картку НОМЕР_8 . З 18:38:00 по 18:38:27 відбулося підписання договору. Код підписання договору надіслано в СМС на номер телефону НОМЕР_1 - НОМЕР_11 (а.с.149-161).
При цьому, звертаючись із апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказував, що позивачу належав єдиний телефон, НОМЕР_10, інших номерів телефонів чи банківських карток у позивача не було.
Разом із тим, у вказаних договорах зазначені додаткові контактні дані ОСОБА_1 зокрема у договорі із ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" а.с. 79) вказані номера телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , а в заяві на кредит № НОМЕР_12 на суму 9000,00 грн, поданої до ТОВ "МІЛОАН" додатковими контактними даними для взаємодії із позичальником вказані номера телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_9 , НОМЕР_5 (т.1а.с. 161 зворот). Тобто в переліку контактних даних також наявний номер телефону, який належить ОСОБА_1 та який він сам зазначає в своїй апеляційній скарзі.
Доказів того, що номер телефону НОМЕР_1 , на який було надіслано коди з метою завершення процедури верифікації, ОСОБА_1 не належить, стороною позивача суду не надано, а тому такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Верховний Суд у справі № 234/7159/20, вирішуючи спір про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Виходячи із наведеного, місцевий суд обгрунтовано зазначив, що через особисті кабінети на веб-сайтах цих товариств подані заявки на отримання кредитів від імені ОСОБА_1 , та підтверджено умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого товариства надіслали особі, яка звернулася за отриманням кредитів, за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду на номер телефону НОМЕР_1 , який і використано для підтвердження підписання кредитних договорів.
Крім того, матеріалами справи підтверджується факт перерахування коштів від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "МІЛОАН" на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 (згідно п.2.1 Договору в сумі 3000,00 грн та на карту НОМЕР_8 в сумі 9 000 грн із зазначенням призначення платежу - кошти згідно договору 6522860 (т.1 а.с.103, 162).
Звертаючись із апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказував, що позивачу належала єдина картка № НОМЕР_8, відкрита у ПАТ «Універсал Банк» (Монобанк).
Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "МІЛОАН" перерахувало кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_8 в сумі 9 000 грн, що за частковим цифровим співпадінням у визначеній скаржником послідовності збігається із номером картки ОСОБА_1 , яку сторона позивача зазначила в апеляційній скарзі. При цьому, зосереджуючи увагу на тому, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Універсал Банк» та має відповідну картку клієнта цього Банку, не надав жодних належних доказів в розумінні положень ст.ст. 79-81 ЦПК України про те, що на зазначену ним картку не надходили будь-які суми за оспорюваними договорами кредиту. Також позивачем не надано доказів, що картка НОМЕР_3 йому не належить, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також не заслуговують на увагу.
Виходячи із наведеного, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не спростовано тієї обставини, що він через особисті кабінети на веб-сайтах відповідачів подав заявки на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту. Ідентифікація ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційних системах відповідачів здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця реєстрації та проживання, номера телефону, електронної пошти, номера банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, контактних даних. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі ці дії вчинені від імені позивача невстановленими особами внаслідок шахрайських дій, матеріали справи не містять.
Таким чином, установивши, що оскаржувані кредитні договори укладені з дотриманням вимог закону й позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції правильно відмовив у позові.
Позивачем не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, йому не належить. В апеляційній скарзі містяться доводи лише про те, що номером мобільного телефону, за допомогою якого заповнено анкету
та отримано кредитні кошти, станом на 19.07.2023 позивач
не користувався й він не був прив'язаний до його паспортних даних, що не доводить факт того, що цей телефонний номер йому не належить, чи не належав станом
на 19.07.2023.
Доводи позивача про те, що кредитний договір підписано без його волі іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи його персональними даними, відхиляються колегією суддів, так як вони зводяться до припущень,
а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Крім того, при отриманні кредиту позичальник заповнює відповідну анкету,
яка містить інформацію про позичальника. Проте ОСОБА_1 не спростовано відповідні відомості й не доведено, що вони не відповідають дійсності.
Колегія суддів зазначає, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Не спростовує вказаного факту й наявність відкритого кримінального провадження за заявою позивача за частиною першою статті 190 КК України (шахрайство), оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами позивача не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними позивача з метою укладення оспорюваних кредитних договорів й уклали його від імені ОСОБА_1 без його волі.
При цьому місцевий суд обгрунтовано зазначив, що в цій справі саме ТОВ "МІЛОАН" є належним відповідачем, оскільки саме з ним укладено спірний кредитний договір, та наразі не має значення, що право вимоги за кредитним договором ТОВ "МІЛОАН", укладеними з ОСОБА_1 , 19 липня 2023 року відступлено ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів" про що надано договір факторингу від 27.10.2023. До того ж, на стадії апеляційного розгляду ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів" було залучено як правонаступника ТОВ "МІЛОАН". Вказані висновки місцевого суду не суперечать висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 14 листопада 2023 року у справі № 331/3045/21.
Місцевий суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову до ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про визнання недійсним кредитного договору, оскільки згідно листа від 28.07.2023 за №28/07/23-14 Товариство списало ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19.07.2023 № 76548458 (а.с.17-18).
Колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до ТОВ " Є ГРОШІ КОМ" про визнання недійсним кредитного договору EGROSHICOM2912133 на суму 2000,00 грн, оскільки представником позивача не доведено суду, що 19.07.2023 між ТОВ " Є ГРОШІ КОМ" та ОСОБА_1 , який пройшов верифікацію, не було його укладено. Більше того, в матеріалах справи відсутня паперова копія оспорюваного правочину та будь-які відомості і докази щодо обставин його укладення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено із додержанням норм як матеріального, так і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районний суд м. Житомира від 01 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02.12.2024.
Головуючий Судді: