Справа № 161/12580/24 Провадження №33/802/675/24 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П.
Доповідач: Денісов В. П.
02 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника - адвоката Сидун О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 (згідно посвідчення водія - ОСОБА_1 ),
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 22 червня 2024 року о 10:02 год у с. Липини Луцького р-ну по вул. Центральній, 5, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР, керував транспортним засобом Mercedes - Benz Е220, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Алкофор 505». Результат огляду - 1.157 ‰.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що працівниками поліції не долучено будь-яких доказів, які б вказували на факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом. Вказує на те, що автомобілем керував ОСОБА_4 .. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_3 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , дотримався.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 571079 від 22.06.2024, в якому ОСОБА_3 сам вказав, що керував автомобілем та засвідчив його власним підписом (а.с.1); рапортами від 22.06.2024 (а.с.2,6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП "ВМЦТЗ" від 22.06.2024, в якому вказано що ОСОБА_3 згідний з показами огляду на місці зупинки (а.с.3); чеком приладу «Алкофор 505», результат якого 1.157‰ (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано ознаку сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.5); довідкою ВП №3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 25.06.2024 (а.с.7); відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом і при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, показник технічного засобу становить 1,157‰. Даний результат огляду не оспорював (а.с.8), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння проведений належним чином.
Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вони є безпідставними та спростовуються відеозаписами наявними в матеріалах справи та поясненнями з протоколу про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_3 в поясненнях вказав, що керував та засвідчив його власним підписом.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля та надав документи, не заперечував факту керування ним транспортним засобом, на запитання поліцейського чому він не зупинився коли вони їхали за ним та включали маячки, відповів, що не бачив (10:03 час на відео). Також, ОСОБА_3 пройшов огляд на місці зупинки на стан сп'яніння, з результатом огляду був згідний, сказав, що це вчорашнє. Від огляду в медичному закладі відмовився (10:10 час на відео).
Отже, ОСОБА_3 не заперечував, що саме він керував транспортним засобом.
Крім того, з відеореєстратора автомобіля працівників поліції зафіксовано як ОСОБА_3 припаркувався біля магазину та вийшов з автомобіля з місця водія (10:02 час на відео з відеореєстратора).
Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Тому, поліцейський вправі був пред'явити до ОСОБА_3 вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту. Результат даного огляду становив 1.157‰.
Отже, доводи ОСОБА_3 про те, що він не керував транспортним засобом, суперечать матеріалам справи, а тому їх слід вважати такими, що дані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Вказані відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Сидун О.С. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 (згідно посвідчення водія - ОСОБА_1 )- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов