Справа № 761/27216/24
Провадження № 2/761/8612/2024
(заочне)
03 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судових засідань Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської у м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
У липні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява від представника позивача - адвоката Хомік О.В. згідно якої позивач ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з ОСОБА_2 мають спільну дитину, а саме доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що малолітня донька проживає з ним, перебуває на його утриманні та під його доглядом. Він один займається її вихованням та розвитком з урахуванням усіх її інтересів. Вказує, що відповідач постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться життям і здоров'ям доньки, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, та не приймає участі в її утриманні.
Отже, відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно своєї малолітньої доньки, а тому просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 .
26 липня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою суду від 29.07.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15.10.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач та його представник подали до суду заяву в якій просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу розглядати у їх відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, при цьому, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської у м. Києві районної державної адміністрації просив розглянути справу за його відсутності.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач та його представник щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 09.02.2021 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Встановлено, що після припинення спільного проживання сторін, дитина залишилась проживати з батьком - позивачем у справі.
Як зазначив позивач, що відповідач не приймає участі і не цікавиться життям дитини, її освітою Більш того, становить загрозу для доньки внаслідок вживання наркотичних засобів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 754/2448/23 від 10.07.2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання дитини, а саме:
«Визначити місце проживання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - разом з батьком ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі: у твердій грошовій сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) щомісяця з подальшою щорічною індексацією відповідно до Закону, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 22.02.2023 та до досягнення дитиною повноліття».
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданим представником позивача, заборгованість відповідача станом на 17.07.2024 року становить 850000,00 грн., що підтверджується довідкою Шевченківського відділу ДВС м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) № 75180957/25 від 17.07.2024 р.
Як було зазначено позивачем, що спільна донька сторін по справі постійно проживає з батьком, позивач піклується про неї, забезпечує усім необхідним, що підтверджується актом обстеження від 14.02.2023 року; завіреною копією роздруківки з рахунку позивача для підтвердження фінансової спроможності утримувати дитину; засвідчена копія характеристики позивача; засвідчена копія адвокатського запиту та відповіді щодо надання інформації про вихованку дошкільного навчального закладу, (ясла-садок) №745 Деснянського району м.Києва ОСОБА_3.
21.11.2024 року в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які підтвердили, що лише позивач займається вихованням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач не виконує батьківських обов'язків, з донькою не бачиться.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав від 02.10.2024 р., під час розгляду зазначеного питання Комісією встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені умови для навчання, відпочинку та розвитку дитини. Мати дитини ОСОБА_2 неодноразово викликалась до Служби у справах дітей та сім'ї, але жодного разу не з'явилася. А тому у зв'язку із вищевикладеним орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
З урахуванням викладеного, після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
В силу вимог ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з того, що під час розгляду справи не було встановлено жодної обставини, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 цікавиться життям із розвитком доньки, спілкується з нею.
Будь - яких доказів на спростування обставин, викладених в позові, ОСОБА_2 не надано.
Також відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчиняє дії, які свідчать про її бажання приймати участь у вихованні дитини, забезпечувати її моральний та духовний розвиток, здійснювати батьківську турботу
При цьому не було встановлено будь - яких обставин, які б об'єктивно свідчили про те, що ОСОБА_2 чиняться перешкоди у виконанні батьківських обов'язків.
За таких обставин, зважаючи на відсутність даних, які б свідчили про можливість зміни поведінки відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської у м. Києві районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
03 грудня 2024 року