Провадження № 2/760/1179/24
Справа № 760/2795/23
про перерву в підготовчому засіданні
14 листопада 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді
Зуєвич Л.Л., за участю:
секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (ордер від 07.02.2023),
представника відповідача - Гапонець А.А. (ордер від 20.02.2023; в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_3 ), третя особа: ОСОБА_4 /далі - ОСОБА_4 / ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), про стягнення заборгованості за договором позики,
Рух справи
06.02.2023 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 30.01.2023, за підписом позивача, в якій ставиться питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 2 638 955,49 грн та 13 420,00 грн судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 для розгляду зазначеної позовної заяви було визначено суддю Кушнір С.І.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.02.2023 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
11.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 60-64).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15.08.2023:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гапонець А.А. про зупинення провадження у цивільній справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за договором позики задоволено;
- Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за договором позики, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 229/989/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Євтушок Ірина Олександрівна, про визнання договору позики та додаткової угоди до договору позики недійсним.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено; ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 15.08.2023 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва № 915 від 05.04.2024 у зв'язку з звільненням у відставку головуючого судді Кушнір С.І., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Новим складом суду підготовче засідання у справі було призначено на 06.06.2024, у яке з'явився тільки представник позивача. Враховуючи неявку у підготовче зсідання 06.06.2024 відповідача та/або його представника підготовче засідання було перенесено на 18.07.2024.
У зв'язку з відсутністю у суді електроенергії 18.07.2024 судове засідання не відбулось та було перенесено на 10.10.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.10.2024: залишено без розгляду клопотання представника відповідача, датоване 08.10.2024, про зупинення провадження у справі № 760/2795/23 до вирішення іншої справи № 229/989/23; оголошено у підготовчому засіданні у даній цивільній справі перерву до 14.11.2024.
У підготовче засідання, призначене на 14.11.2024 з'явився представник позивача, а представник відповідача взяла участь в режимі відеоконференції.
Щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог
26.07.2024 до суду надійшла заява позивача, датована 23.07.2024, в якій заявник просить суд:
- Прийняти уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог до розгляду;
- Задовольнити позовну заяву у повному обсязі та стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 3 990 805 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот п'ять) гривень 40 копійок;
- Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 15 140 (п'ятнадцяті тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
У судовому засіданні 14.11.2024 представник позивача вказану заяву підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача щодо зазначеної заяви заперечував, просила суд у її задоволенні відмовити, зауважуючи, зокрема, на тому, що такою заявою позивач одночасно змінює і предмет і підставу позову.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову (див. постанову Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, провадження № 61-9545сво21).
Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19, провадження № 61-10524св23).
Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 757/14438/20 (провадження № 61-13627св21) зазначено: «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 548/1965/19, провадження № 61-994св24, викладену наступні правові позиції:
«Позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи ст.ст. 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу.
Згідно з вимогами ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог».
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 725/3821/23, провадження № 61-15366св23).
Враховуючи наведене, з огляду на те, що підставою позовних вимог як за первісно поданим позовом, так і за заявою про збільшення позовних вимог є договір позики від 02.10.2020, принцип диспозитивності, суд вважає за можливе відповідну заяву сторони позивача про збільшення розміру позовних вимог, - задовольнити.
Підсумки
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням задоволення клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, з метою надання часу стороні відповідача для надання своїх пояснень (у разі необхідності), суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у підготовчому засіданні.
Дату наступного засідання (12.12.2024), судом погоджено із представниками сторін, які взяли участь у судовому засіданні, та повідомлено про неї під розписку.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі відсутності можливості взяти участь у підготовчому засіданні учасники провадження мають право викласти свої міркування з питань, визначених у ст. 189, ч. 2 ст. 197 ЦПК України у письмових заявах, поданих до суду, та/або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку, визначеному ст. 212 ЦПК України.
Крім того, суд нагадує, що відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частиною 3 ст. 240 ЦПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
Щодо сприяння врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 211 ЦПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
Частиною 3 статті 8 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017) встановлено, що адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядкам урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.
Суд звертає увагу сторін на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, за змістом яких мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 175, 189, 197, 211, 240, 258-261 ЦПК України, суд
Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог - задовольнити.
Надати час стороні відповідача на підготовки заперечень на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог строком до наступного судового зсідання.
Оголосити у підготовчому засіданні у даній цивільній справі перерву до 12 грудня 2024 року 15 години 00 хвилин.
Підготовче засідання провести в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, каб. 23.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Про дату і час проведення підготовчого засідання повідомити учасників судового процесу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повідомити учасників справи, що всі письмові пояснення та інші документи по справі можуть бути подані засобами поштового зв'язку, через систему «Електронний суд», а також на електронну адресу суду inbox@sl.ki.court.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх цифровим підписом.
Нагадати учасникам провадження, що відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом'янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.
Суддя Л. Л. Зуєвич