печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31994/20-ц
21 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що воно набуло право вимоги за кредитним договором №б/н від 09.09.2010 відповідно до договору факторингу від 28 березня 2024 року КаПК-280324, укладеним із АТ КБ «Приватбанк».
Представник заявника в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні за його відсутності.
Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2021 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення суду по справі № 757/31994/20-ц за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.09.2010 року у розмірі 47 402, 42 грн. та судовий збір у розмірі 1 517, 22 грн.
18.11.2021 року Печерським районним судом м. Києва по справі № 757/31994/20-ц видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк.
Представником Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк виконавчий документ пред'явлено на виконання до Печорського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
21.02.2022 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68719398 на підставі виконавчого документа № 757/31994/20-ц.
28.03.2024 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір факторингу КаПК-280324, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» і до ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 09.09.2010 року.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора.
Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.
Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження по справі № 757/31994/20-ц з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача - AT «Креді Агріколь Банк») за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С. В. Вовк