ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" грудня 2024 р. справа № 300/7266/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 7 318,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з нарахуванням пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податкових зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Оскільки заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, на думку позивача, її слід стягнути в судовому порядку.
Згідно відповіді від 27.09.2024 відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02.10.2024 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена у відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області (вул. Пушкіна, 15Б/16, м. Калуш, Івано-Франківська область), а також на його податкову адресу ( АДРЕСА_2 ).
Однак, поштові відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку без вручення, з відміткою «адресат відсутній» з проставленням календарного штемпеля 13.10.2024 та «за закінченням терміну зберігання» з проставленням календарного штемпеля 13.10.2024 відповідно (а.с. 19, 23).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній», «адресат відмовився» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі №0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі №520/1066/2020.
Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 13.10.2024.
Правом на подання відзиву та заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами станом на 28.06.2024, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою пені, нарахованої по податку на доходи з фізичних осіб та по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7 318,27 грн (а.с. 4).
Податкові зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість у розмірі 7 318,27 грн.
У зв'язку із добровільною несплатою податкових зобов'язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до положень підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно приписів пункту 16-1 Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач є платником податку на доходи з фізичних осіб, та, як наслідок, військового збору.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 179.7 статті 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій нею податковій декларації.
У відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з несвоєчасним погашення ОСОБА_1 своїх податкових зобов'язань, нарахована пеня згідно ст. 129 ПК України у загальному розмірі 7 318,27 грн. Зокрема, у витягу інтегрованої картки ОСОБА_1 містяться дані про нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме 13.09.2023 - у сумі 5 629,44 грн, та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме 13.09.2023 - у сумі 1 688,83 грн (а.с. 7).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 26.09.2017 №17155-17 (а.с. 5). Вказана вимога отримана відповідачем 07.10.2017, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5).
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ф» від 26.09.2017 №17155-17 відповідачем відкликана або ж оскаржена.
Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.
При цьому, податковий борг відповідача в розмірі 7 318,27 грн підтверджується довідкою про борг за платежами станом на 28.06.2024 (а.с. 4) та витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 7).
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в сумі 7 318,27 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ) в дохід бюджету податковий борг у розмірі 7 318 (сім тисяч триста вісімнадцять) грн 27 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.