про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
04 грудня 2024 рокум. Ужгород№ ЗП/260/106/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
04 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
1.Заборонити командиру Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії щодо:
1) Направлення військовослужбовця солдата ОСОБА_1 до іншого територіального розташування Військової частини НОМЕР_1 за межами Закарпатської області.
2) Переведення військовослужбовця солдата ОСОБА_1 до іншої військової частини.
3) Відрядження військовослужбовця солдата ОСОБА_1 до зони ведення бойових дій.
2. Заборонити вчиняти дії зазначені в п. 1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Вирішуючи заву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
В обгрунтування заяви заявник зазначив, що Зважаючи на те, що предметом позову є скасування наказів, якими Заявника було призвано на проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , разом з тим, дії щодо мобілізації Заявника та включення його до списків особового складу частини НОМЕР_1 є незаконними та протиправними, оскільки, ОСОБА_1 було надано право на відстрочку від призову на військову службу на строк проведення мобілізації у воєнний час на 12 місяців, існують підстави для забезпечення позову.
Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову, зокрема застосувати обмеження, спрямовані на збереження статусу-кво до моменту вирішення справи по суті забезпечить збереження існуючого стану справ до ухвалення судового рішення та запобігання можливим діям, які ускладнять або зроблять неможливим виконання судового рішення на користь позивача. Це також дозволить гарантувати ефективний захист прав ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з статтями ст.ст.150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , суд зауважує, що заявником не наведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову Заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову спрямований на збереження статусу-кво до моменту вирішення справи по суті забезпечить збереження існуючого стану справ до ухвалення судового рішення та запобігання можливим діям, які ускладнять або зроблять неможливим виконання судового рішення на користь позивача. Це також дозволить гарантувати ефективний захист прав ОСОБА_1 . Водночас, Заявник не наводить жодних аргументів що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду стане неможливим.
Аналізуючи підстави забезпечення позову, які наведені заявником, суд робить висновок про відсутність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Суд також вважає, що заявником не наведено мотивів, відповідно яким відмова у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Окрім іншого, заявником не надано жодних документів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
Суд також звертає увагу на те, що у разі забезпечення позову шляхом визначеним заявником, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, зважаючи на те, що вказане вище рішення та дії відповідачів є предметом позову у цій справі, судом фактично буде ухвалено рішення щодо вирішення спору по суті наперед.
Суд зазначає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутні будь-які докази, у зв'язку із чим суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений заявником.
Враховуючи вищевикладене, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю.Дору