29 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6733/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлої мами ОСОБА_2 в сумі 157090,03 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатської окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №260/1825/22 та в сумі 40843,88 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатська окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 260/2953/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з її смертю, в сумі 157090,03 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатської окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі № 260/1825/22 та в сумі 40843,88 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатська окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 260/2953/23;
стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документально підтверджені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона є дочкою померлої ОСОБА_2 , яка за життя отримувала пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), та перебувала на обліку у відповідача.
На виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі № 260/1825/22 та від 22 травня 2023 року у справі № 260/2953/23 ОСОБА_2 було проведено перерахунок та виплату пенсії.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2023 року.
На заяву ОСОБА_1 про виплату недоодержаної пенсії померлої матері, відповідач листом за № 3784-3438/Ф-02/8-0700/24 від 30 липня 2024 року відмовив у виплаті вказаних коштів.
Позивач покликаються на норми статті 61 Закону № 2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлої матері, нарахованих на виконання рішення суду, але не виплачених своєчасно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року в адміністративній справі № 260/1825/22, яке набрало законної сили 28 липня 2022 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» № 33/27-1746 від 02.03.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і Порядку № 260 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 157090,03 грн. за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою ОСОБА_2 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 260/2953/23, яке набрало законної сили 21 червня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування і виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 40843,88 грн. за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2023 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.12.2023 року, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21.12.2023 року складено відповідний актовий запис № 1656.
ОСОБА_1 , будучи донькою померлої ОСОБА_2 , та яка постійно до її смерті з нею проживала за адресою АДРЕСА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про здійснення їй виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що залишилась недоодержаною у зв'язку з її смертю.
На звернення позивача відповідач листом від 30 липня 2024 року за № 3784-3438/Ф-02/8-0700/24 відмовив у виплаті вказаних коштів.
Не погодившись з відмовою у виплаті недоодержаної пенсії померлого батька, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця.
У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, згідно частин першої та третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі № 200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
У свою чергу, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 4 Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 3-1 (у редакції, чинній з 02.03.2023) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено пакет документів, які подаються особою до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Згідно з абзацом першим частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Позивач є донькою померлої ОСОБА_2 , проживала разом з нею та вела спільне господарство, що підтверджено належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати ОСОБА_2 заборгованості з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень суду за період в загальній сумі 197933,91 грн..
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ позивач має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії в загальному розмірі 197933,91 грн..
При цьому оскільки позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 197933,91 грн., протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого частиною третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю.
Таким чином, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлої матері ОСОБА_2 у сумі 157090,03 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатської окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі № 260/1825/22 та в сумі 40843,88 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатська окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 260/2953/23 є протиправними.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлою матір'ю ОСОБА_2 пенсії, нараховану на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №260/1825/22 та від 22 травня 2023 року у справі № 260/2953/23.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави відмовити позивачеві у проведенні виплат неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статті 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішень, Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року в адміністративній справі № 260/1825/22 та від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 260/2953/23 і залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з її смертю, у сумі 157090,03 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч дев'яносто гривень три копійки), нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року в адміністративній справі № 260/1825/22 та у сумі 40843,88 грн. (сорок тисяч вісімсот сорок три гривні вісімдесят вісім копійок) нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 260/2953/23.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк