Номер провадження 22-ц/821/1719/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №699/795/24 Категорія: 304090000 Гусарова В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
28 листопада 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Ярошенка Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7401293.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27 жовтня 2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40250,00 грн., з яких:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
21 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено ще один кредитний договір № 102281276.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1. Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердла, що він ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана їй кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1. 2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27 жовтня 2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40250,00 грн., з яких:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
18 травня 2023р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено ще один договір позики № 5602237.
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін
Згідно з п.п. 2.1. Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3(трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Підписуючи Договір відповідач підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики).
Згідно з п.п.9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле.
15.11.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 15.11.2023 до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16456 грн., з яких:
- 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 10956,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаними договорами на загальну суму 96956,00 грн. та судові витрати.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості
за Кредитним договором № 7401293 в розмірі 40250.00 грн., з яких:
- 10000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000.00 грн. - заборгованість за комісією.
за Кредитним договором № 102281276 в розмірі 40250.00 грн., з яких:
- 10000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250.00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000.00 грн. - заборгованість за комісією.
за Договором позики № 5602237 в розмірі 11000.00 грн., з яких:
- 5500.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 5500.00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
- 0.00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі: 91500,00 грн.
- судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2868,12 грн., а всього на суму 94368,12 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що станом на день подачі позовної заяви ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ":
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № за кредитним договором №7401293 21 червня 2023 року в розмірі 40250,00 грн., з яких:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
- 1000.00,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
за кредитним договором № 102281276 в розмірі 40250,00 грн., з яких:
- 1000,000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
-100.00 грн. - сума заборгованості за комісією.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договорами, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ФК» «ЄАПБ».
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату кладення кредитного договору між сторонами) сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Судом було встановлено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року встановлено мінімальну місячну заробітну плату у розмірі 6700,00 грн., тобто загальний розмір кредиту (відповідно до Договору № 5602237, укладеного між сторонами 18.03.2023 року - 5500,00 грн.) не перевищував однієї заробітної плати. Тому суд дійшов висновку, що сума стягнення з відповідача за вказаним кредитом не може перевищувати 11000,00 грн.
На цих підставах, суд дійшов висновку можливості задоволення вказаного позову частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, рішення не відповідає фактичним обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи, яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладенні договору.
Матеріали справи не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 21.06.2023 року №7401293, від 21.06.2023 року №102281276 та від 18.05.2023 року № 5602237 відбулось в порядку визначеному чинним законодавством.
Крім того, позивачем не надано доказів про отримання відповідачем коштів від кредиторів.
До матеріалів справи не долучено первинний бухгалтерський документ, а саме виписку по рахунку позичальника, який би належним чином підтвердив розмір заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки судове рішення оскаржено відповідачем у задоволеній частині позовних вимог, тому перегляду в суді апеляційної інстанції судове рішення підлягає саме у даній частині.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що 21 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7401293.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтвердила, що умови Договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27 жовтня 2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40250,00 грн., з яких:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
21 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102281276.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтвердила, що умови Договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідноз п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 27102023/1 від 27 жовтня 2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40250,00 грн., з яких:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 29250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
18 травня 2023р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 5602237.
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін
Згідно з п.п. 2.1. Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3(трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Підписуючи Договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики).
Згідно з п.п.9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле.
До того ж, відповідно до п.п. 10.1.5 та п.п.10.1.6 Договору позики відповідач підтвердила, що вивчила та повністю погоджується з умовами правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
15.11.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (цiна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третiх осiб - боржникiв, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та iншi платежi, право на одержання яких належить Клiєнту.
Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 15.11.2023 до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16456,00 грн., з яких:
- 5500,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 10956,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що кредитні договори укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка відповідачу не належить, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Крім того, з вказаних кредитних договорів вбачається, що у них містяться ідентичні відомості номера картки та номера телефону позичальника.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Крім того, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань помилковості здійснених розрахунків заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1076 ЦК України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно з ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Стверджуючи про те, що позивач не надав до суду доказів отримання боржником коштів, апелянт у той же час не звернув увагу на те, що перерахування коштів відбувається на рахунок боржника у банківській установі та до вказаних відомостей позивач доступу не має, оскільки такі відомості є даними клієнта банку, які не підлягають розголошенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича- залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04 вересня 2024 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2024 року.
Судді