707/2886/24
2/707/1294/24
02 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Морозова В.В.
при секретарі - Швидкій І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Універсал Банк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 березня 2022 року в розмірі 88 365 грн 58 коп.;
- судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у сумі 3 028 грн 00 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом у яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/monobank.ua/terms.
23 березня 2022 року відповідач у справі ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23 березня 2022 року та встановила мобільний додаток monobank отримала розрахункову карту НОМЕР_1 . Поставивши свій підпис у заяві, відповідач погодився з тим, що підписана ним Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку.
Так, у п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи визначено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Отже, 23 березня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено Договір відповідно умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 500 000 грн 00 коп., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованість за кредитом (37,2 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом 74,4 %.
Умови кредитного договору відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим допустив утворення заборгованості, яка станом на 04 липня 2024 року становить 88 365 грн 58 коп. та складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 88 365 грн 58 коп. Враховуючи наведене, АТ «Універсал Банк» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов'язковість для спірних правовідносин.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 02 грудня 2024 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу триденний термін з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний термін з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його реєстрації, проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об'єктивними причинами, а є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 23 березня 2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання Анкети-заяви, укладено Договір про надання банківських послуг, згідно з умовами якого було відкрито картковий рахунок у гривні на ім'я відповідача.
У вказаній Анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов Договору та наведених у Анкеті-Заяві умов.
У вказаній заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Крім того, він підтвердив, що ознайомився з указаними документами та отримав їхні примірники у мобільному додатку.
При цьому, розмір кредитного ліміту, порядок та умови його надання і повернення, строк кредитування, розміри пені, комісії та штрафу у вказаній Анкеті-заяві не визначені.
Будь-яких інших умов кредитування (терміну повернення кредиту, порядку застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядку погашення заборгованості, тощо) в Анкеті-заяві не зазначено.
З урахуванням наведеного, суд констатує, що сторони в належній формі погодили умови договору щодо предмету, порядку відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту і уклали договір на умовах, передбачених у Анкеті-Заяві від 23 березня 2022 року, яка підписана з однієї сторони ОСОБА_1 , а з іншої сторони - представником АТ «Універсал Банк».
До позовної заяви Банк додав Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank /, Витяг з Тарифів за карткою Чорна картка monobank.
Спір виник унаслідок порушення відповідачем зобов'язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитом.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 , за вказаним кредитним договором станом на 04 липня 2024 року становить 88 365 грн 58 коп. та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частинами сьомою та дванадцятою статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України закріплено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; розірвання договору; сплата неустойки.
За приписами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З обставин справи слідує, що відповідач ОСОБА_1 не оспорював факт підписання ним 23 березня 2022 року Анкети-заяви, яка, окрім іншого, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Крім того, з боку позичальника не спростовано факт наявності заборгованості по тілу кредиту в розмірі 88 365 грн 58 коп., про які заявлено Банком у позовній заяві, та не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» та стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку суми непогашеного тіла кредиту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 березня 2022 року.
Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору і не викликає сумніву у суду.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 280, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 березня 2022 року станом на 04 липня 2024 року в розмірі 88 365 (вісімдесят вісім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 58 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ: 21133352;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: В. В. Морозов