Справа № 524/7626/24
Провадження №2/524/2728/24
02.12.2024 місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області звернулося ТОВ «Споживчий центр» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У обґрунтування позову позивач посилався на те, що 19.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 19.01.2024-100001003.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13000 грн строком на 42 дні. Фіксована незмінна процентна ставка «Економ» - 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 2,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який дається кредит, окрім первинного періоду. Денна процентна ставка становить загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування ним протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у відсотках від загального розміру виданого кредиту.
Свої зобов'язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином, надавши позичальнику кредит у розмірі 13000 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.
Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 25740,00 грн, з яких 13000 грн - заборгованість за основним боргом, 12740,00 грн - заборгованість за процентами.
Просять стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 19.01.2024-100001003 від 19.01.2024 на загальну суму 25740,00 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 24.07.2024 відкрите спрощене провадження по справі.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про прични неявки не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а також заяв, клопотань з процесуальних питань.
Ухвалою суду від 02.12.2024 постановлено провести заочний розгляд справи.
У матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.
19.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) № 19.01.2024-100001003, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), додатку до анкети та заявки відповідача ОСОБА_1 від 19.01.2024, його відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) та підтвердження укладення електронного договору.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 13000 грн строком на 42 дні. Фіксована незмінна процентна ставка «Економ» - 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 2,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який дається кредит, окрім первинного періоду. Денна процентна ставка становить загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування ним протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у відсотках від загального розміру виданого кредиту.
Факт перерахування відповідачу грошових коштів відповідачу у розмірі 13000,00 грн на його картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ним у заявці на отримання кредитних коштів, підтверджується квитанцією від 19.01.2024, ID платежу: 2416629720.
Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 19.01.2024-100001003 від 19.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складає 25740,00 грн, з яких: 13000,00 грн основного боргу, 12740,00 грн процентів за користування кредитом.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, з недотримання якої є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтями 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»
Статтею 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч.ч. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Стороною позивача до позовної заяви додано копії документів, які складають укладений з відповідачем кредитний договір №19.01.2024-100001003 від 19.01.2024, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем ОСОБА_1 , про його умови останній обізнаний.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконав. Існування заборгованості перед позивачем підтверджується доданою до позову розрахунком заборгованості.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.
Договір укладений на таких умовах: сума кредиту 13000,00 грн. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 13000 грн, строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.
Відповідно до підписаних сторонами документів (пропозиції про укладення договору, відповіді позивачльника про прийняття пропозиції) становить 42 дні, загальна вартість кредиту 25740,00 грн, з яких 13000,00 грн - сума кредиту, 12740,00 грн - проценти за користування кредитом.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №19.01.2024-100001003 від 19.01.2024 у розмірі 25740,00 грн, з яких 13000,00 грн основного боргу та проценти 12740,00.
Щодо стягнення із відповідача судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою застосовується ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 2422,40 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено повність на підставі частини1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 263 - 265, 272, 273, 280, 282, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.01.2024-100001003 від 19.01.2024 у розмірі 25740 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2240 грн 40 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м Київ, вул Саксаганського, 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.П. Мельник