03.12.2024 Провадження по справі № 1-кп/940/178/24
Справа № 940/1587/24
03 грудня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116300000105 від 20.11.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руде Село Володарського району Київської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби по мобілізації, номер обслуги військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Органом досудового розслідування встановлені обставини, які не оспорюються обвинуваченим і він згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, згідно з яким судом встановлено наступні обставини.
Так, ОСОБА_4 26.12.2002 року на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 призваний на військову службу під час проведення загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 року № 20 призначений на посаду номер обслуги військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби призваним під час мобілізації, як військовослужбовець Збройних Сил України, він повинен керуватися вимогами ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
Однак, 19.11.2024 року близько 16 год. 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в кухні квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, під час конфлікту, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс не менше чотирьох ударів кулаком правої руки в область обличчя потерпілому ОСОБА_5 , що спричинило останньому тілесні ушкодження у виді синця правих повік, садна кінчика носа, синця на фоні набряку м'яких тканин правого кута нижньої щелепи, садна правої вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125, тобто у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_4 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви потерпілого ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та надає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_4 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме наніс умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 .
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових правопорушень, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Європейський Суд вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, є військовослужбовцем військової служби по мобілізації, посередньо характеризується за місцем фактичного проживання
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи всі обставини по справі, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винуватим у виді штрафу в розмірі 50 (п?ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, судові витрати, речові докази відсутні.
Керуючись статтями 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України .
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (всімсот п'ятдесят) гривень.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області протягом тридцяти днів - з дня отримання його копії.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1 .