02.12.24 363/5748/24
02 грудня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
представник ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, 05 вересня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №794 його без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 000 грн., а тому порушила питання про скасування даної постанови та закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивувала тим, що позивач повістку №174635 від 15 серпня 2024 року не отримував, не знав і не міг знати про те, що його викликають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності чи призову на військову службу. Також оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, а саме номер штрихкодового ідентифікатора рекомендованої кореспонденції АТ «Укрпошта», яким позивачу начебто направлено повістку №174635 від 15 серпня 2024 року, відсутні й номер штрихкодового ідентифікатора рекомендованої кореспонденції АТ «Укрпошта», якою відповідач направляв би на адресу позивача повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того зазначила, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився за відсутності ОСОБА_1 та за відсутності його належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, в зв?язку з чим в оскаржуваній постанові датою народження ОСОБА_1 зазначено невірно 07 червня 1985 року, замість вірної 28 січня 1985 року, в розділі «документ, що посвідчує» замість відомостей про назву документа, його серію (за наявності) та номеру, ким і коли виданий, вказано «особа встановлена».
За таких обставин вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
08 листопада 2024 року ухвалою суду відкрито письмове провадження і запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Як вбачається з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, вказану ухвалу про відкриття провадження з позовною заявою та додатками до неї відповідачем отримано 26 листопада 2024 року.
Разом з тим, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано, а відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, в межах строку встановленого ч. 1 ст. 286 КАСК України.
Враховуючи, що розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, то відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 05 вересня 2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно ст. 284 КУпАП винесено постанову №794 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 29 серпня 2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення в повістці від 15 серпня 2024 року №174635, для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на службу, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ №1487 30 грудня 2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 25 000 грн.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто подвійному розмірі 50 000 грн.
03 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чалим В.П. на підставі постанови №794 від 05 вересня 2024 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрито виконавче провадження №76199169 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 50 000 грн. на користь держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).
Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, судом встановлено, що згідно даних паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області 04 вересня 2001 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25 липня 2007 року по теперішній час.
У той же час, згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк, а саме 29 серпня 2024 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення в повістці від 15 серпня 2024 року №174635, для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на службу.
Відтак, особу щодо якої накладено адміністративне стягнення та визнано винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, належним чином не встановлено.
Документи, які підтверджують особу ОСОБА_1 при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем не здобуто, й постанову за таких умов винесено фактично щодо іншої особи.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказана постанова не містить посилання на будь-який доказ, що підтверджує факт вчинення позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , інкримінованого правопорушення.
Будь-яке підтвердження належного вручення позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 у справі відсутні.
З самої оскаржуваної постанови ці обставини належним чином встановити неможливо, коли доказів вручення повістки ОСОБА_1 та про його належне повідомлення про розгляд справи, суду не надано, які в справі відсутні.
Із копії оскаржуваної постанови від 05 вересня 2024 року №794 та її змісту встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП проводився за відсутності позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який всупереч вимог ст. 268 КУпАП про даний розгляд належним чином не повідомлений.
За таких обставин, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що постанову від 05 вересня 2024 року №794 винесено з порушеннями вимог ст.ст. 268, 280, коли розгляд справи проведено за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, сам лише факт винесення постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.
Отже, суд вважає, що в даній ситуації не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що дає підстави стверджувати про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
Відповідачем не надано суду жодних доказів вини ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушенні, що в свою чергу ставить під сумнів правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Беручи до уваги викладене, за вказаних умов оскаржувану постанову не можна визнати законною, яка підлягає скасуванню, а позов про це задоволенню.
Відтак судом встановлено підстави для задоволення позову і захисту прав позивача.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 246, 250, 286 КАС України,
вирішив:
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову №794 від 05 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його підписання, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_1 , виданого Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області 04 вересня 2001 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .
Суддя