Справа № 357/16196/24
3/357/7092/24
03.12.2024 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області відносно
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої викладачем Університету харчових технологій, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 02.10.2024 року ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків по вихованню відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи в навчальному закладі за адресою: АДРЕСА_2 , передав електронну цигарку неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внаслідок чого останні вчинили правопорушення. передбачене ч. 1 ст. 175 КУпАП, тобто ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину не визнала, пояснила, що син їй розповів, що 02.10.2024 року дівчата його попросили, щоб він сказав, що саме він передав їм електронну цигарку, однак насправді цього не було. Зазначила, що вона ніколи не помічала, щоб син курив, ніколи не відчувала запаху цигарок він нього. Вона не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а належним чином їх виконує. Запевнила, що бесіду з сином провела, однак обставини, які викладені у протоколі гне відповідають дійсності.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,дослідивши повідомлення білоцерківського ліцею іноземних мов - гімназія № 9, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Диспозицією ч. 1 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2024 року та досліджених судом матеріалів, які до нього додані, жодних обставин, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків не наведено.
В протоколі відсутні відомості про те, як саме ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Крім того, в матеріалах провадження наявне повідомлення директора БЛГ № 9, яке не підписане посадовою особою та не завірене належним чином.
Що стосується письмових поясненнях свідка ОСОБА_4 , які наявні в матеріалах справи, то слід зазначити, що в даних поясненнях не зазначено, що ОСОБА_2 передав неповнолітнім електронну цигарку, в них викладені лише обстаквини того, що дівчпата палили електронну сигарету та були помічені секретарем ліцею.
Враховуючи, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, оцінивши в сукупності, встановлені в ході судового розгляду обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Отже, у матеріалах справи будь-які дані про ухилення чи не виконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини відсутні. З наведеного убачається, що зібрані докази виключають наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності суб'єктивної та об'єктивної ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено 23.10.2024 року, в той час як зазначено, що подія була 02.10.2024 року.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП,судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 221, 245, 247,256, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО