Справа № 357/15407/24
1-кп/357/1112/24
02.12.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030003102 від 19.09.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.1 ст.263 КК України,
з укладеною 02.12.2024 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 угодою про визнання винуватості, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Влітку 2022 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на їх придбання та зберігання, придбав наступальну осколкову ручну гранату «М-67», яку незаконно зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 до 28.09.2024.
В подальшому, 28.09.2024 в період часу з 10 години 35 хвилин по 12 годину 07 хвилин в присутності понятих під час проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_4 , виявлено та вилучено: наступальну осколкову ручну гранату «М-67», яка є промислово-виготовленим бойовим припасом, яку останній незаконно придбав та незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме як незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Окрім цього, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , з належного йому мобільного телефону марки «Redmi» модель «Note 9» з номером стільникового зв'язку НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , використовуючи всесвітню мережу «Інтернет», незаконно придбав насіння рослини роду коноплі в кількості 13 (тринадцять) штук. В подальшому ОСОБА_4 , вирішив здійснити незаконний посів придбаного ним насіння коноплі з метою виготовлення з них наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 достовірно знаючи про заборону вирощування рослин конопель особою, яка не має передбаченої законом ліцензії та маючи прямий умисел на вчинення вказаного кримінального правопорушення, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006, здійснив незаконний посів насіння конопель, який виразився у незаконному внесені насіння конопель у садовий горщик зі вмістом ґрунту, у приміщенні квартири, частина з яких проросла протягом поточного року.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_4 , виявивши рослини коноплі, які проросли, протягом вересня 2023 - вересня 2024 року, з метою доведення їх до стадії дозрівання, здійснював культивування висаджених з насіння конопель рослин шляхом їх догляду, підв'язки, додавання добрив, знищення бур'янів, рихлення ґрунту та поливу.
28.09.2024 в період часу з 10 години 35 хвилин по 12 годину 07 хвилин працівниками поліції в присутності понятих під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 на предмет перевірки зберігання останньою заборонених в обігу предметів чи речовин, що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено незаконний посів та вилучено 13 (тринадцять) рослин зеленого кольору з коренями, які відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з культивування рослин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770 на території України забороняється. Діяльність з культивування та (або) використання рослин, включених до списку 3 таблиці І Переліку, що містять малі кількості наркотичних речовин для промислових цілей, визначених ліцензією, може здійснюватися юридичними особами всіх форм власності за наявності в них відповідної ліцензії в межах визначених Кабінетом Міністрів України квот. Відповідно до таблиці №1 списку №3, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №712 від 26.12.2014, рослини коноплі віднесені до наркотичних рослин, обіг яких допускається для промислових цілей.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.310 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
02.12.2024 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.310, ч.1 ст.263 КК України, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно з ч.ч. 1,4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.п.1-6 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст.473 КПК України.
Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_4 буде призначено покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі строком один рік, за ч.1 ст. 263 КК України - позбавлення волі строком три роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком три роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку терміном один рік та покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив умисні кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальне правопорушення проти громадської безпеки, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, має посвідчення особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії. Згідно з медичною довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 1365 від 21.10.2024 обвинувачений за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю першої і другої групи, не досяг пенсійного віку, не є військовослужбовцем строкової служби.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин, за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, які згідно з положеннями ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, його відношення до вчиненого, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкоду завдано лише суспільним інтересам, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі строком один рік, за ч.1 ст. 263 КК України - позбавлення волі строком три роки, із застосуванням положень ст.70 КК України, та зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку один рік з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Згідно з положеннями ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2024 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 26.11.2024.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судових експертиз: висновок експерта № СЕ-19/111-24/60198-Д від 17.10.2024 у розмірі 2785,65 гривень (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень 65 копійок), висновок експерта № СЕ-19/111-24/56555-ВТХ від 04.10.2024 у розмірі 3 183,60 гривень (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок), висновок експерта № СЕ-19/111-24/56394-НЗПРАП від 04.10.2024 у розмірі 2387,70 гривень (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень 70 копійок), висновок експерта, у загальній сумі 8 356,95 гривень (вісім тисяч триста п'ятдесят шість гривень 95 копійок) документально підтверджені, тому вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.309, 263 КК України, ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 02.12.2024 по розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024111030003102 від 19.09.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, що передбачені пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Згідно з ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 02.12.2024.
Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.
Речові докази у кримінальному провадженні:
?2 (два) сліди пальців рук, вилучені в ході обшуку, поміщені до паперового конверту з відповідними написами, розмірами 13х22 мм, 18х32 мм, дактилокарту ОСОБА_4 , поміщену до паперового конверту з відповідними написами, скріплений биркою Київського НДЕКЦ МВС України, які відповідно до постанови по визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 22.10.2024, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1641 від 23.10.2024 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
?13 (тринадцять) рослин зеленого кольору з коренями, що відносяться до рослин роду коноплі (Canabis), що поміщені до картонної коробки, запакованої належним чином та скріпленої биркою Київського НДЕКЦ МВС України, яка відповідно до постанови по визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 09.10.2024, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1589 від 14.10.2024 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
?наступальну осколкову гранату М67, що є промислово виготовленим бойовим припасом, поміщеної до полімерного сейф-пакету білого кольору з написом «вибухонебезпечно» із довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів відділу вибухових досліджень Київського НДЕКЦ МВС України, які відповідно до постанови по визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 10.10.2024, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 75 від 10.10.2024 передано на зберігання відповідальній особі Білоцерківського РП ГУНП в Київській області - знищити;
?мобільний телефон марки «Redmi»модель «Note 9», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з абонентським номером стільникового зв'язку: НОМЕР_2 , який відповідно до розписки ОСОБА_4 від 03.10.2024 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити власнику ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення експертиз у загальній сумі 8 356,95 гривень (вісім тисяч триста п'ятдесят шість гривень 95 копійок) на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1