Справа № 278/4271/24
Провадження №3/278/2616/24
03 грудня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26.07.2024 о 06 год. 20 хв. на а/д М-06, Київ-Чоп, 125 км., поблизу с. Березина Житомирського району, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кувшин І.Р. просили про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за вказаних у протоколі обставин.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з боді-камери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 607590 від 26.07.2024 вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі, а саме: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2682573 від 26.07.2024; відеозаписами з боді-камери патрульного поліцейського.
Із дослідженого відеозапису не проглядається, що ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом, а лише знаходився поруч з автомобілем, а тому, не перебував в статусі водія.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень, суду не надано.
Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів, зокрема відеофіксації, керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки ЗАЗ 110307, н.з. НОМЕР_1 , та його зупинки.
Слід відзначити, що відповідно до загальних засад КУпАП суд не має права здійснювати самостійне та з власної ініціативи відшукання доказів, які можуть свідчити про винуватість особи, тим самим виступати в ролі державного обвинувача та має досліджувати лише існуючи докази, які долучені або відображені в протоколі.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколах про адміністративне правопорушення та наявні відеозаписи спілкування із ОСОБА_1 не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не підтверджують безпосереднього факту керування транспортним засобом.
Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбачену статтею 62 Конституції України, в матеріалах справи відсутні будь-які переконливі та достовірні докази безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не надані такі докази і в ході судового розгляду, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП через відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 36, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Інна ЗУБЧУК