Справа № 751/10290/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/527/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2024 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023270000000240 від 06.09.2023 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мезин, Коропського району, Чернігівської області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13 січня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять шістсот) гривень 00 коп.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, також, буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Звертає увагу, що судове рішення прийнято по неіснуючому кримінальному провадженню, так як відповідно до витягу з ЄРДР, номер провадження має сім нулів, а в ухвалі та в клопотанні про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 - в номері вісім нулів,затримання та проведення обшуків також проводилось у неіснуючому кримінальному провадженні з тієї ж причини. Зазначає, що судове рішення щодо тримання ОСОБА_9 під вартою містить стандартний набір підстав без розгляду обґрунтованості та доцільності їх застосування, зазначені факти свідчать про порушення пп. 1 ст. 5 ЄКПЛ. Більш того, ОСОБА_9 будучи вже затриманим, під час обшуків добровільно надав доступ до всіх приміщень та автомобіля, не намагався будь-яким чином чинити опір або перешкодити в проведенні обшуку, не намагався у будь-який спосіб переховуватися від слідчого, а тому слідчим та прокурором у судовому засіданні взагалі не доведено фактів того, що ОСОБА_9 буде чинити будь-які перешкоди у проведенні досудового розслідування, переховуватися від слідства та суду, знищувати або спотворювати докази, впливати на свідків і т.д. Вважає, що слідчим суддею залишено поза увагою, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем, має власну сім'ю, вагітну дружину. Зазначає, що підозрюваний не знаходиться на утриманні своїх батьків та батьків дружини, а тому той факт, що мати ОСОБА_9 нещодавно продала квартиру, неможливо використати на обґрунтування спроможності внести за сина заставу. На думку апелянта, слідчий суддя незаконно визначив суму застави, яка перевищує граничний розмір у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Зі змісту ухвали вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження, СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023270000000240 від 06.09.2023 р. за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
14.11.2024 року о 06 годині 24 хвилини ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
14.11.2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбані з метою збуту, незаконному зберіганні з метою збуту, незаконному пересиланні з метою збуту та збуті психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою інкримінованих кримінальних правопорушень.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, а саме, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання останній може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі, вживатиме заходи щодо переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; матиме можливість впливу на свідка, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працює, не має постійного доходу, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов до правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, ухвалою слідчого судді при обранні ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була передбачена можливість застосування іншого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та визначено її розмір.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Посилання сторони захисту на необґрунтований розмір застави визначений ОСОБА_9 в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки заставу визначено судом першої інстанції із врахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_9 , його ролі у його вчиненні, з огляду на розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків, отриманих доходів від вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про неврахування судом певних обставин щодо підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини, а саме наявність постійного місця проживання, вагітної дружини, судом при визначенні запобіжного заходу враховані та самі по собі не свідчать про безпідставність обрання даного виду запобіжного заходу.
Доводи адвоката про те, що судове рішення прийнято по неіснуючому кримінальному провадженню, так як відповідно до витягу з ЄРДР, номер провадження має сім нулів, а в ухвалі та в клопотанні про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 - в номері вісім нулів, затримання та проведення обшуків також проводилось у неіснуючому кримінальному провадженні з тієї ж причини, не заслуговують на увагу.
Написання в номері провадження зайвого нуля є механічною помилкою, яка не впливає на суть ухваленого рішення, його законність та обґрунтованість.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4