04 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 677/939/24
Провадження № 33/4820/757/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Гандзьошина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 25 травня 2024 року о 22 год 50 хв у м. Красилові на вул. Островського, 9А, ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, відповідно до якого «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова місцевого суду є незаконна, необґрунтована, прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Стверджував, що судом першої інстанції не повною мірою було встановлено і перевірено всі обставини справи.
Зазначав, що висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на неналежних, недопустимих та недостовірних доказах.
Зауважував, що працівниками поліції було порушено процедуру перевірки водія на стан алкогольного сп'яніння. Тобто, працівниками поліції не дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наголошував, що працівниками поліції не було роз'яснено порядку огляду з метою виявлення стану сп'яніння як на місці, так і в медичному закладі, а бланк «Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння» було заповнено без його відома.
Звертав увагу суду на те, що від проходження огляду в медичному закладі він не відмовлявся.
Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з'ясував усіх обставин, що і призвело до прийняття протизаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №100742 від 25 травня 2024 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 : факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт дотримання працівниками поліції вимог закону, зокрема, водію було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки сп'яніння, своїми діями фактично ухилявся від проходження огляду на стан сп'яніння в будь-який спосіб, тому працівником поліції було правильно розцінено дії водія, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на місці зупинки чи проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 відмовився.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не знайшли свого підтвердження посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено процедуру освідування та не запропоновано пройти огляд у медичному закладі.
Такі доводи спростовуються відеозаписом з місця події, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта щодо порушення процедури складання адміністративних матеріалів, зокрема, «направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння» було складено без відома ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу та не спростовують наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що полягала у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.
Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні є його намаганням ухилитися від відповідальності за вчинені дії, бо його винуватість повністю доведена і підтверджена наявними та дослідженими як судом першої, так і апеляційної інстанції доказами.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак