Номер провадження: 11-сс/819/179/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/14658/24 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/14658/24
03.12.2024 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 42024230000000117 від 26.07.2024 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2024 щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.
Цією ухвалою слідчого судді в задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відмовлено.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за таких обставин.
Не пізніше 23 вересня 2022 року, ОСОБА_8 , будучи проросійське налаштованим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого м. Херсон Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу РФ на правах суб'єкта РФ та був призначений на посаду так званого представника ДВК АДРЕСА_2 .
Так, ОСОБА_8 у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з особами так званої «виборчої комісії Херсонської області» та так званими членами ДВК № 301 (щодо яких триває досудове розслідування), усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вчинив наступні дії направлені на організацію та проведення незаконного референдуму на території Дніпровського району м. Херсон Херсонської області, а саме: здійснював прийом виборців у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_2 з поглибленим вивченням французької мови Херсонської міської за адресою: АДРЕСА_3 , видавав бюлетені для голосування, перевіряв виборців відповідно до наявних списків, допомагав в організації місця проведення референдуму, встановлював ширми та урни, агітаційні плакати з метою залучення мешканців міста до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації.
В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад РФ.
Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_8 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу РФ.
З урахуванням встановлених фактів, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Свої доводи мотивує тим, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, першим ризиком, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв'язки (неодружений, дітей немає). Крім того, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину може спонукати його залишити місце проживання або сховатися на тимчасово окупованій території України через частину неконтрольованого кордону.
Другим ризиком, відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є можливість у підозрюваного ОСОБА_8 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки він знайомий з ними. Крім того, підозрюваний ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, в тому числі особистими даними свідків, їх місцями проживання, а також показаннями свідків, які допитані у провадженні, що надає йому змогу здійснювати як моральний, так і фізичний тиск на останніх з метою не надання такими особами свідчень або зміни раніше наданих показів. Ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Третім ризиком, відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України є те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Зазначає, що слідчим суддею не було оцінено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , а вдався до з'ясування характеристики підозрюваного та його особистих якостей. Проте не взято до уваги докази зібрані під час досудового розслідування та фактичне визнання підозрюваним ОСОБА_8 своєї вини.
Також, слідчим суддею при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано конкретні обставини інкримінованого злочину, який є злочином проти основ Національної безпеки, вчинений в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, що саме застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2024 скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування без визначення застави.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити, позицію захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Ухвалене слідчим суддею рішення не ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.
Що ж до обґрунтування ризиків, слідчий суддя зазначив, що слідчий з прокурором обмежилися кількома абзацами цитуванням статей КПК України, які визначають поняття ризиків, загальними фразами без посилання на жоден конкретний факт чи обставину із життя підозрюваного, які б вказували на реальне існування такого ризику, та цитуваннями фраз із рішень ЄСПЛ, вирваних із контексту самих рішень, які не відповідають суті прийнятих рішень.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Відповідно до матеріалів провадження, 22.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, - колабораційна діяльність, тобто участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2024 у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - відмовлено.
На даному етапі обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками; іншими матеріалами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Зазначені докази у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років,що має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для суспільства, наявність по справі реальних ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення направлене проти територіальної цілісності, недоторканості та державного суверенітету України, вчинене в умовах воєнного стану, зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Крім того, колегія суддів підкреслює, що ОСОБА_8 неодружений, дітей немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Досудове розслідування триває, вказане кримінальне провадження є складним, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може вдатися до спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, колегія суддів вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного (обвинуваченого) наслідків переховування у виді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування підозрюваного (обвинуваченого) від суду.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
А тому, обставини інкримінованого ОСОБА_8 злочину, його суспільна небезпечність та тяжкість можуть бути релевантними обставинами для висновку про вірогідність існування ризику вчинення підозрюваним іншого злочину.
Коли особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти основ Національної безпеки, вчинений в умовах воєнного стану, використовуючи для цього найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, це свідчить як про підвищений ступінь суспільної небезпеки такого злочину, який вчиняється в умовах воєнного стану, так і про підвищену ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчиняє відповідні дії.
Також колегія суддів звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних (обвинувачених) кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також тяжкості покарання, що йому загрожуватиме у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого.
Ті обставини, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання не нівелюють ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Деякі з цих обставини існували і на момент вчинення інкримінованого йому злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, було зазначено в клопотанні слідчого від 22.10.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Зважаючи на викладене, та, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням вимог ч.6 ст.176 КПК України, вказує на спроможність апеляційної скарги прокурора в частині незаконності та необґрунтованості оскаржуваною ухвали слідчого судді, необхідності її скасування та ухвалення нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про застосування. запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
Водночас, відповідно до клопотання слідчого, в ньому ставиться питання про застосування запобіжного у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування до 22.12.2024.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-2586, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ Національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, що свідчить як про підвищений ступінь суспільної небезпеки такого злочину, який вчиняється в умовах воєнного стану, так і про підвищену ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчиняє відповідні дії, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді застави не здатний забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні належить задовольнити, а ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 на строк до 22.12.2024 включно в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.177, 178, 197, 404, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2024, якою відмовлено слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування до 22.12.2024 включно.
Взяти ОСОБА_8 під варту.
Виконання ухвали доручити прокурору ОСОБА_6 , який входить до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, а контроль за виконання цієї ухвали покласти на керівника Херсонської обласної прокуратури.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4