Справа №587/3661/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/467/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 172-20 КУпАП
29 листопада 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , заступник начальника застави (з бойової та спеціальної підготовки),
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, о 08-00 год 25.12.2023 року на території визначеного пункту дислокації (військового містечка) НОМЕР_1 прикордонної застави НОМЕР_2 прикордонної комендатури був виявлений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду під час воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст. 11,13,16,24 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що суд не надав жодної оцінки змісту протоколу, а лише зазначив загальними фразами та посиланням на загальну норму КУпАП про відповідність його нормам законодавства.
Вказував, що в матеріалах справи відсутній документ, який надає повноваження начальнику застави складати протоколи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки за змістом Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329, начальник застави не є командиром (начальником) військової частини, а тому не має права складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Звертав увагу на те, що посилання суду першої інстанції на витяг з журналу бойових дій по списку особового складу не є доказом повноважень начальника застави складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на місце вчинення нібито адміністративного правопорушення, визначене в протоколі.
Вказував, що протокол СХРУ № 120139 від 26.12.2023 року не відповідає формі та змісту, передбаченій в додатку № 1 до Інструкції № 329.
Звертав увагу на те, що в протоколі зазначено про відмову нібито надання пояснень, разом з тим, він повідомив що почуває себе зле, в нього піднявся тиск і він вжив ліки, а під час складання протоколу він вживав заспокійливі таблетки, зокрема корвалол та валеріану. Дані обставини в протоколі не зафіксовані.
Наголошував, що йому не було запропоновано захисника, а лише зафіксовано факт що він нібито відмовився.
Вказував, що матеріали справи не містять акту обстеження, яким визначено наявність проміле алкоголю в крові, а висновок від 25.12.2023 року, який долучений до матеріалів, на думку апелянта, не може бути належним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки він складений з порушенням ст..19 Конституції України та ст..266-1 КУпАП.
Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, в смт. Хотінь відсутні зареєстровані чи визначені іншим чином військові містечка.
Наголошував, що в порушення ст..266-1 КУпАП, огляд щодо нього уповноважені особи не проводили, він проти проведення огляду не заперечував, також вони не мали права направляти його до невідомого закладу охорони здоров'я, де було визначено, що він нібито перебував у стані сп'яніння. Вважав, що висновок від 25.12.2023 року, що знаходиться в матеріалах справи є недійсним.
В судове засідання призначене на 29 листопада 2024 року на 10 год. 30 хв. особа, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 , до апеляційного суду в черговий раз не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило.
Апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд апеляційної скарги особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 на постанову суду без участі учасників провадження виходячи з таких обставин.
Так, у провадженні апеляційного суду зазначена справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 перебуває з січня 2024 року.
Тривалий не розгляд вказаної справи пов'язаний з тим, що на задоволення клопотання особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_1 судове засідання, призначене на 08-30 год 01 травня 2024 року відкладалось у зв'язку з надходженням клопотання про відкладення, в наступні судові засідання, призначені на 08-30 год 26 серпня 2024 року та 10-30 год 29 листопада 2024 року апелянт не з'являвся, клопотань про відкладення не подавав, апеляційним судом було вжито достатньо заходів для забезпечення права останнього на справедливий суд.
Також, при розгляді апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції без участі апелянта ОСОБА_1 , рекомендовані повідомлення якого про розгляд справи неодноразово поверталися до апеляційного суду без вручення за закінченням терміну зберігання, за таких обставин апеляційний суд вважає за доцільне застосувати практику Європейського суду з прав людини висловленої в рішеннях «Лена Атанасова проти Болгарії» (Lena Atanasova v. Bulgaria, § 52) та «Сейдовіч проти Італії» (Sejdovic v. Italy, [ВП], §§ 86-87), де, зокрема було зазначено, що відсутність заявниці за адресою, яку вона сама вказала органам влади без їх інформування про зміну свого місця проживання, що мало результатом засудження за її відсутності - не є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Також положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою. Даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 172-20 КУпАП.
Виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП, не є обов'язковою, отже суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією статтею настає у випадку розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 о 5:30 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено строком на 30 діб відповідними Указами Президента України та він діє на час апеляційного розгляду.
З аналізу ч. 3 ст. 172-20 КУпАП вбачається, що об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у вчиненні дій, які передбачені ч. 1 цієї статті та вчинені в умовах особливого періоду, а саме: - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів; - поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; - відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії Сх РУ № 120139 від 26.12.2023, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП(а.с. 1),
- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2),
- рапорту, відповідно до якого під час проведення службової наради на КСП «Аркан» було виявлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння(запах з ротової порожнини, почервоніння очей), доставлено його до КНПСОР Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань м.Суми та проведено медичне освідчення військовослужбовця, за результатом якого стан алкогольного сп'яніння підтверджено ( 0,45 проміле) (а.с.3),
- копії службового посвідчення ОСОБА_1 ( а.с.4),
- витягу з журналу бойових дій восьмої прикордонної застави (з АДРЕСА_2 ), а саме списку особового складу (а.с. 5).
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол складений неповноважною особою, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2021 за № 1622/37244, протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, складається: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Сх РУ № 120139 від 26.12.2023 він складений начальником НОМЕР_1 прикордонної застави другої прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону, що не суперечить вказаній Інструкції.
Щодо доводів апелянта про те, що протокол СХРУ № 120139 від 26.12.2023 року не відповідає формі та змісту, передбаченій в додатку № 1 до Інструкції № 329, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може з огляду на те, що відповідно до п. п.4, 5 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою посадовою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюється її права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Протокол про адміністративне правопорушення Сх РУ № 120139 від 26.12.2023 складений згідно з положеннями статті 256 КУпАП, його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства, в тому числі і вимогам Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 р. № 329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 р. за № 1622/37244.
Твердження апелянта про те, що в протоколі зазначено про відмову нібито надання пояснень, разом з тим, він повідомив що почуває себе зле, в нього піднявся тиск і він вжив ліки, а під час складання протоколу він вживав заспокійливі таблетки, зокрема корвалол та валеріану, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та поставив в ньому свої підписи, при цьому заперечення ним зазначені не були
Щодо тверджень апелянта про те, що йому не було запропоновано захисника, а лише зафіксовано факт що він нібито відмовився, то їх апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить його підпис.
Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять акту обстеження, яким визначено наявність проміле алкоголю в крові, а висновок від 25.12.2023 року, який долучений до матеріалів, на думку апелянта, не може бути належним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки він складений з порушенням ст..19 Конституції України та ст..266-1 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки апелянт не був позбавлений можливості заявляти клопотання про витребування документів, але таких клопотань не заявив ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
У ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294, 295 КУпАП,
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.