Справа №591/8723/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.
Номер провадження 33/816/966/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 173-2 КУпАП
03 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю представника потерпілої - адвоката Кубанової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий монтажником ТОВ «Експрес техбуд»
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн за те, що він 25 серпня 2024 р. близько 10 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: ображав, принижував, висловлював нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Бондар В.М. подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення не визнав, в залі судового засідання присутній не був, а лише повідомив секретарю, що він визнав факт словесного конфлікту між ним та колишньою дружиною під час якого він не ображав, не принижував свою колишню дружину, а лише висловлювався нецензурною лайкою, але не на її адресу, а як вияв емоцій від несправедливої заборони матері у спілкуванні з сином. Він не мав умислу на заподіяння шкоди своїй колишній дружині.
Вважав, що докази, які зазначені в постанові суду не підтверджують факту насильницьких дій ОСОБА_1 відносно колишньої дружини, а підтверджують факт існування тривалого конфлікту та перешкоджання матір'ю вихованню та спілкуванню батька з дитиною.
Розгляд апеляційної скарги було проведено як без участі апелянта - захисника ОСОБА_3 , так і без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , оскільки вказані особи належним чином повідомлені про дату і час розгляду апеляційної скарги, до суду не з'явились і клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали.
Тому, заслухавши представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Кубанової А.М., яка проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила постанову залишити без змін, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, суддя районного суду дав об'єктивну та належну оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім'ї, - умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, зокрема на вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 007811 від 25 серпня 2024 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП (а.с.1);
- формою виводу (а.с. 2-3);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 25 серпня 2024 року близько 8 год 50 хв він прийшов до гр.. ОСОБА_2 задля того, щоб побачити сина та провести з ним час, але колишня дружина двері до квартири не відчинила та викликала працівників поліції (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 25 серпня 2024 року близько 09-00 год вона прокинулась від сильного стуку у двері та дзвінка колишнього чоловіка, який став вимагати, щоб вона відчинила двері, але вона відмовилась, оскільки чоловік вчиняє домашнє насильство. Після цього він став її ображати, принижувати, висловлюватися нецензурною лайкою, погрожувати словесною розправою. На що вона та її діти злякались та вона викликала поліцію, оскільки такі факти виникають постійно. Під час конфлікту були присутні двоє дітей. (а.с. 6);
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника (а.с. 7);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено високий рівень небезпеки (а.с. 8).
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не ображав, не принижував свою колишню дружину, а лише висловлювався нецензурною лайкою, але не на її адресу, а як вияв емоцій від несправедливої заборони матері у спілкуванні з сином, він не мав умислу на заподіяння шкоди своїй колишній дружині, то їх апеляційний суд визнати обґрунтованими не може, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та протоколом прийняття заявм про кримінальне правопорушення та іншу подію.
На підставі викладеного, будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2024 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. на цю постанову - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.