Справа № 450/113/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 33/811/1672/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
03 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю захисника Леха Р.А., представника потерпілого-адвоката Гриневича М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Леха Р.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
вищенаведеною постановою провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою судді, 23.12.2023 о 12 год. 30 хв. на а/д Київ-Чоп, 523 км. + 400 м., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості та здійснив зіткнення з транспортним засобом «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Лех Р.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, виключити з мотивувальної частини постанови покликання на встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначає, що з постановою можливість ознайомитись сторона захисту отримали тільки 17.10.2024, в день судового засідання 03.10.2024 мотивувальна частина не проголошувалась та не була ні вручена, ні надіслана поштою тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, підлягає зміні в описовій частині оскільки в супереч вимог ст.ст. 38, 274 КУпАП містить посилання на встановлення вини ОСОБА_1 .
Вважає, що після спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП у відповідності до вимог ст. 247 КУпАП суд першої інстанції був позбавлений можливості досліджувати та давати будь-яку оцінку доказам у справі, а також встановлювати наявність вини особи у скоєному.
Також захисник звертає увагу на те, що докази на які посилається суд у своїй постанові від 03.10.2024, які доводять вину ОСОБА_1 , не заслуговують уваги оскільки протокол та письмові поясненнями ОСОБА_2 - складені зацікавленими особами.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД N 392175від 23.12.2023 року - складена відносно ОСОБА_1 , щодо керування ТЗ без страхового полісу, жодним чином не вказує на його провину.
Щодо схеми місця ДТП, та висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи у справі про адміністративне правопорушення N450/113/24 N 1265-Е від 19.07.2024року, - саме в експертизі вставлений факт порушення ОСОБА_2 , (потерпілий), вимоги п. 10.3 ПДР які перебувають в причинно- наслідковому зв 'язку з фактом ДТП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Лех Р.А. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Адвокат Гриневич М.М. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі потерпілого ОСОБА_2 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 .
Захисник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
Адвокат Гриневич М.М. апеляційну скаргу заперечив, просив постанову судді першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши позицію учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові судді.
Так, статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Таким чином умовою відповідальності за ст. 124 КУпАП є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і спричиненням пошкоджень.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №568854 від 23 грудня 2023 року ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п. 2.3(б), 12.1, 13.1 ПДР.
Відповідно до п. 2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 ПДР визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно з зазначеним вище протоколом, ОСОБА_1 23.12.2023 о 12 год. 30 хв. на а/д Київ-Чоп, 523 км. + 400 м., керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості та здійснив зіткнення з транспортним засобом «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
У своїх письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 (а.с. 5) зазначив, що 23.12.2023 приблизно о 12:20 год. рухався автодорогою Київ-Чоп у напрямку с. Гамаліївка. Рухався у правій смузі. Під'їжджаючи до початку кільцевої дороги м. Львова, побачив, що вантажний автомобіль виїхав на половину його смуги руху. Тому, він здійснив перелаштування в крайню ліву смугу, з метою уникнення зіткнення. Після того, як він проїхав вантажівку, яка знаходилась з права від нього, за деякий час почув сильний удар в задню частину автомобіля. Зіткнення відбулось після проїзду повороту на кільцеву дорогу м. Львова
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 (а.с. 4) зазначив, що в 23.12.2023 приблизно о 12:25 год. рухався автодорогою Київ-Чоп у напрямку м. Рівне. Рухався в лівій смузі руху. Автомобіль «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 рухався у правій смузі. Автомобіль «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 перелаштувався у крайню ліву смугу, при цьому екстрено гальмуючи. Він намагався уникнути зіткнення, проте не вдалось.
Згідно з даними схеми місця ДТП, яка сталась 23.12.2023 о 12:30 год на а/д Київ-Чоп 529 км. (а.с. 3, зворот), автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER», номерний знак НОМЕР_1 отримав пошкодження: капот, передня права фара, передні бампер з правої сторони, решітка радіатора, переднє праве крило; автомобіль «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження: задній лівий габаратний ліхтар, задній бампер з лівої сторони, заднє ліве крило, задні ліві дверки багажника;
Суд апеляційної інстанції враховує письмові пояснення, потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, оскільки такі узгоджуються із матеріалами справи.
Постановляючи оскаржену постанову, суддею першої інстанції, також враховано обставини зіткнення транспортних засобів, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, висновку експерта і саме із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 будучи учасником дорожнього руху не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості та здійснив зіткнення з транспортним засобом «FIAT SCUDO», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, чим порушив п.2.3.б, п.12.1. п.13.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Стосовно покликання сторони захисту на наявність вини водія ОСОБА_2 із врахуванням висновку експерта, апеляційний суд звертає увагу на те, що такі не оцінювались суддею місцевого суду та не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , здійснюється виключно у межах протоколу серії ААД №568854 від 23 грудня 2023 року.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складається лише стосовно однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у цьому випадку такою особою є ОСОБА_1 .
Водночас, за результатами розгляду такого протоколу, відповідно до вимог ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
При цьому статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, суддя місцевого суду, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та дійшовши висновку про винуватість останнього у вчиненні такого, правильно не надав оцінки діям іншого водія з питань можливого порушення ПДР.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, який також не надає оцінки наявності у діях ОСОБА_2 ознак порушень вимог ПДР, оскільки наведене знаходиться поза межами предмету апеляційного розгляду.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, уповноважені складати посадові особи органів Національної поліції. При цьому завданням суду, що здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що у разі закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється, вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та спливу строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, відсутня можливість закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення саме за п.7 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУпАП).
З наведеного вбачається, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому, часу вчинення, тощо.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків судді суду першої інстанції щодо доведення вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не спростовують та не впливають на їх правильність, фактично зводяться до переоцінки доказів.
Відтак, судом правильно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Леху Р. А. строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Леха Р.А. в інтересах останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк