Ухвала від 22.11.2024 по справі 751/10466/24

Справа№751/10466/24

Провадження №1-кс/751/2721/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Солчур, Овюрский район, Республіки Тива, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , командира НОМЕР_1 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ,

встановив:

До Новозаводського районного суду міста Чернігова подано клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування даного клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024270000000005 від 31.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та в жорсткому поводженні з цивільним населенням, вчиненому за попередньою змовою групою осіб на території с. Ягідне Чернігівського району та області.

Вказано, що з лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації (далі - рф) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення ЗС РФ, інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.

Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).

Згідно з положеннями ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (далі - ЖК(IV)), особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім'ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.

Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність.

Стаття 32 Конвенції визначає, що державі забороняється застосовувати будь-які заходи, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільної, так і військової влади.

Статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції, зокрема нелюдяне поводження та нелегальне ув'язнення особи, що перебуває під захистом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі - ДП І) цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 ДП І, заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: a) насильство над життям, здоров'ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: a.1) вбивство; a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; e) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.

Також ч. 1 ст. 76 ДП І передбачено, що жінки користуються особливою повагою і їм забезпечується захист, зокрема, від зґвалтування, примусу до проституції і будь-яких інших форм непристойних посягань.

Збройне захоплення с. Ягідне Чернігівської області почалося разом із повномасштабним вторгненням РФ в Україну та з 03.03.2022 територія населеного пункту перейшла під контроль військовослужбовців ЗС РФ.

Громадяни РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир НОМЕР_4 взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (ВЧ НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець НОМЕР_5 взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець НОМЕР_6 мінометного взводу мінометної батареї 2 механізованої бригади НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ, з березня 2022 року перебували у тимчасово зайнятому АДРЕСА_2 , тобто брали участь у вторгненні на територію України у складі російських окупаційних військ та усвідомлювали свою участь у збройному конфлікті.

Так, 04.03.2022, у період часу з 15 год. до 16 год., ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , одягнуті у військову форму, відкрито демонструючи автоматичну вогнепальну зброю невстановленого зразка, перебуваючи в тимчасово зайнятому збройними силами РФ АДРЕСА_2 , на відкритій ділянці місцевості неподалік приватного господарства, яке розташоване по АДРЕСА_3 , яке не є військовим об'єктом, помітили цивільну особу ОСОБА_11 , яка на момент події у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебувала, жодної зброї не мала, участі у бойових діях не брала, до таких дій не готувалася і була одягнена у цивільний одяг.

Надалі, ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що перед ними цивільна особа, яка не має можливості чинити опір, звинувачуючи потерпілу ОСОБА_11 у диверсійній діяльності, діючи в порушення вимог ст. ст. 27, 32, 147 ЖК (ІV) та ст. 75 (2)(а), (е) (а.1) ДП І, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, користуючись своєю фізичною перевагою, навели на неї автоматичну вогнепальну зброю невстановленого зразка та висловивши погрозу вбивством, наказали їй слідувати до приватного будинку, чим умисно позбавили можливості вільно пересуватись, протиправно перешкоджаючи їй обирати за своєю волею місце знаходження, тобто, здійснили незаконне позбавлення волі (нелегальне ув'язнення) особи, що перебуває під захистом (ст. 147 ЖК (ІV)).

На виконання наказу ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_11 прослідувала до буд. АДРЕСА_2 , де на території господарства, у зв'язку з повідомленням потерпілої про те, що вона цивільна особа і немає жодного відношення до диверсійної діяльності, ОСОБА_9 діючи умисно, висловивши погрозу вбивством, наказавши йти в середину будинку, при цьому наніс потерпілій удар прикладом автоматичної вогнепальної зброї невстановленого зразка в область голови, чим спричинив ОСОБА_11 сильний фізичний біль, шляхом нанесення побоїв.

Надалі, ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , будучи озброєними, маючи на меті вчинити насильницькі дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_11 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 27 ЖК(IV) та ст. 75(2)(b), (е) (а) (а.1) (а.2), ст. 76(1) ДПІ, усвідомлюючи, що остання є цивільною особою та буде підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок погроз та обстановки, що склалася, перебуваючи в приміщенні однієї з кімнат вказаного будинку, перевірили її особисті документи, а ОСОБА_10 , погрожуючи вогнепальною зброєю, висловивши погрозу вбивством та поміщенням до «катівні», наказав, їй повністю роздягнутись. Побоюючись за своє життя та здоров'я, потерпіла виконала вимогу. Приблизно протягом години потерпіла ОСОБА_11 перебувала оголеною у холодному будинку з відсутніми вікнами та в якому не було опалення, внаслідок чого зазнала моральних та фізичних страждань.

Після цього, ОСОБА_7 , будучи озброєним, реалізуючи спільний умисел на вчинення насильницьких дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_11 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 27 ЖК(IV) та ст. 75(2)(b), (е) (а.1), ст. 76(1) ДП І, погрожуючи фізичною розправою та усвідомлюючи, що потерпіла є цивільною особою та буде підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок погроз та обстановки, що склалася, підійшов до ОСОБА_11 , та вчинив зґвалтування, а саме вагінальне проникнення із використанням своїх геніталій в тіло потерпілої, внаслідок чого порушив її сексуальну свободу та автономію, а також спричинив фізичний біль і моральні страждання.

В подальшому, невстановлені на даний час військовослужбовці ЗС РФ, доставили ОСОБА_11 до підвального приміщення Ягіднянської філії опорного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_2 , та розмістили у одній із кімнат, де на той час перебували цивільні особи та продовжили її незаконно утримувати до 30.03.2022.

Цього ж дня, 04.03.2022, у вечірній час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , будучи озброєними, маючи на меті вчинити насильницькі дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи, що остання є цивільною особою та буде підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок погроз та обстановки, що склалася, зайшли до кімнати підвального приміщення Ягіднянської філії опорного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 27 ЖК(IV) та ст. 75(2)(b), (e) (a), (а.1), (а.2), ст. 76(1) ДП І, користуючись своєю фізичною перевагою, та висловивши погрозу вбивством та поміщенням до «катівні», наказав їй підійти з метою задоволення його потреби сексуального характеру, після чого вчинив зґвалтування ОСОБА_11 , а саме вагінальне проникнення із використанням своїх геніталій в тіло потерпілої, внаслідок чого порушив її сексуальну свободу та автономію, а також спричинив фізичний біль і моральні страждання.

Таким чином, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, вчинив порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме нелегальне ув'язнення (незаконне позбавлення волі) цивільної особи, що перебуває під захистом, погрозу умисним вбивством, катування, нелюдське поводження, сексуальне насильство у формі примусового оголення та зґвалтування ОСОБА_11 , чим порушив вимоги ст. ст. 27, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 75(2)(а), (b), (е), (a), (а.1), (а.2), ст. 76(1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року.

На підставі зібраних доказів 18.10.2024 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Солчур, Овюрский район, Республіки Тива, Російської Федерації, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , командиру НОМЕР_1 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ, заочно засудженому Чернігівським районним судом Чернігівської області від 12.01.2023 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

У зв'язку з достатніми підставами вважати, що ОСОБА_7 , перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та відсутністю обґрунтованої неможливості вручення йому повідомлення про підозру безпосередньо слідчим, вказана процесуальна дія здійснена з дотриманням вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України - шляхом публікування 18.10.2024 тексту повідомлення про підозру та повісток про виклик на 09 год. 00 хв. 25.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» від 18.10.2024 за № 212 (7872) в рубриці «Оголошення» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6

Крім цього, з метою вжиття всіх заходів належного повідомлення ОСОБА_7 про повідомлення йому про підозру та виклик його до органу досудового розслідування, із застосуванням багатоплатформового месенджеру для миттєвого обміну повідомленнями 18.10.2024 здійснено надіслання повідомлення про підозру та повісток про виклик ОСОБА_7 .

Ураховуючи вимоги кримінального процесуального законодавства України з моменту опублікування повідомлення у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 вважається належним чином повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На виконання вимог ст.ст. 49, 52 КПК України постановою слідчого від 18.10.2024 ОСОБА_7 залучено захисника за рахунок держави.

Копії зазначених повісток вручено захиснику ОСОБА_7 .

Водночас, ОСОБА_7 до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 25.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024 на 09 год. 00 хв. не з'явився, слідчого та прокурора про причини неявки не повідомив. Зазначене свідчить про ухилення ОСОБА_7 від органу слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Згідно інформації УКР ГУНП в Чернігівській області та УСР в Чернігівській області ДСР НПУ від 22.10.2024 ОСОБА_7 перебуває на території Російської Федерації, що визнана Верховною Радою України державою-агресором, згідно Постанови ВРУ «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015.

Постановою слідчого від 31.10.2024 у зв'язку із переховуванням підозрюваного ОСОБА_7 від слідства, останнього оголошено в розшук, здійснення якого доручено уповноваженим оперативним підрозділам УКР ГУНП в Чернігівській області.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Повідомлення про початок спеціального досудового розслідування опубліковано 07.11.2024 в на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_7 а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті « ОСОБА_13 » в рубриці «Оголошення» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний мешкає за межами юрисдикції органу досудового розслідування, що дає органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може у подальшому переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин як на території України так і за її межами.

За таких обставин виникла необхідність у обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали і просять його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання.

Клопотання розглядається слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного, за участі захисника.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Водночас відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

СУ ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024270000000005 від 31.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

18.10.2024 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заочно засудженому Чернігівським районним судом Чернігівської області від 12.01.2023 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

У зв'язку з достатніми підставами вважати, що ОСОБА_7 , перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та відсутністю обґрунтованої неможливості вручення йому повідомлення про підозру безпосередньо слідчим, вказана процесуальна дія здійснена з дотриманням вимог ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України - шляхом публікування 18.10.2024 тексту повідомлення про підозру та повісток про виклик на 09 год. 00 хв. 25.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» від 18.10.2024 за № 212 (7872) в рубриці «Оголошення» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6

Крім цього, з метою вжиття всіх заходів належного повідомлення ОСОБА_7 про повідомлення йому про підозру та виклик його до органу досудового розслідування, із застосуванням багатоплатформового месенджеру для миттєвого обміну повідомленнями 18.10.2024 здійснено надіслання повідомлення про підозру та повісток про виклик ОСОБА_7 .

Постановою слідчого від 31.10.2024 у зв'язку із переховуванням підозрюваного ОСОБА_7 від слідства, останнього оголошено в розшук, здійснення якого доручено уповноваженим оперативним підрозділам УКР ГУНП в Чернігівській області.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.11.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Повідомлення про початок спеціального досудового розслідування опубліковано 07.11.2024 в на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_7 а також в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» в рубриці «Оголошення» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Підозра підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом огляду профілю ОСОБА_11 ; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом огляду місця події від 07.08.2024 на території господарства та в приміщенні будинку АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 07.08.2024 на території та в приміщенні підвалу Ягіднянської філії опорного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_2 ; протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом пред'явленнями особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_15 ; матеріалами виконання доручень слідчого у порядку ст. 40 КПК України; оглядом місця події від 21.04.2022; оглядами сторінок в соціальній мережі «ВКонтакті»; оглядом документів, виготовлених копій з вказаної документації, які стосуються ОСОБА_7 ; інформацією ГУР МОУ та СЗР.

Стороною обвинувачення доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній перебуває на території держави-агресора російської федерації.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, з урахуванням рішення ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (ріш.9627/81, 14.03.1984, п.3), питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (ріш.14310/88, 28.10.1994, п.55) зазначається, що метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) ч. 1 ст. 5 є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути ж такими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Органом досудового розслідування дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному проваджені свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому проваджені з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства зазначив, що обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановлення істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками із державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем ЗС РФ, місцезнаходження останнього, його вік.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

До того ж, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України, за наявності зазначених у ст. 177 цього Кодексу ризиків, застосовується безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

За таких обставин відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Солчур, Овюрский район, Республіки Тива, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , командира НОМЕР_1 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ, - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Солчур, Овюрский район, Республіки Тива, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , командира НОМЕР_1 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_2 ОМСБр (в/ч НОМЕР_3 ) 41 А ЦВО ЗС РФ, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження підлягає розгляду слідчим суддею за участю підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді проголошений 25.11.2024 о 16 год. 15 хв.

Слідчий cуддя ОСОБА_1

Попередній документ
123502938
Наступний документ
123502940
Інформація про рішення:
№ рішення: 123502939
№ справи: 751/10466/24
Дата рішення: 22.11.2024
Дата публікації: 06.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.11.2024)
Дата надходження: 21.11.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЕРКАЧ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ДЕРКАЧ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ