справа № 732/2070/24
провадження № 1-кп/732/137/24
03.12.2024 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , у присутності секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2024 за №12024275560000109, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вихвостів Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, не працює, має на утриманні малолітню дитину (2023 року народження), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України,
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про металобрухт» металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Згідно з п. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про металобрухт» заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання. Купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про металобрухт» заготівлю металобрухту здійснюють суб'єкти господарювання.
У свою чергу п. 2, 3 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 7, 8, ст. 4 Закону України «Про металобрухт» приймання металобрухту від фізичних осіб обов'язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім'я, батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції. Заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про металобрухт» суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне обладнання та устаткування на праві власності або оренди. Приймальні пункти повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб'єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт. Кожен приймальний пункт повинен мати вагове обладнання, що відповідає його виробничим потребам, систему відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігати створену в процесі відеоспостереження інформацію не менше трьох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про металобрухт» оплата купленого у фізичних осіб металобрухту може здійснюватися готівкою через каси суб'єктів господарювання, що здійснюють заготівлю або операції з металобрухтом, у тому числі їхніх приймальних пунктів, або шляхом безготівкового розрахунку відповідно до законодавства, або готівкою при купівлі металобрухту у фізичних осіб фізичними особами - підприємцями, або в інший спосіб, передбачений законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про металобрухт» суб'єкти господарювання, які здійснюють заготівлю металобрухту та операції з металобрухтом ведуть бухгалтерський та оперативний облік заготівлі металобрухту - операцій з металобрухтом, а також статистичну звітність згідно із законодавством.
Проте, ОСОБА_3 , не являючись суб'єктом господарювання в контексті ст. 55 Господарського кодексу України, не будучи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» зареєстрованим як суб'єкт господарювання, не являючись посадовою особою суб'єкта господарювання, що має право на здійснення операцій з металобрухтом, в порушення встановленого Законом України «Про металобрухт» порядку здійснення заготівлі металобрухту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з середини червня 2024 року по 21 листопада 2024 року, з корисливою метою, з мотиву особистого збагачення здійснював заготівлю металобрухту шляхом організації пункту прийому, схову та збуту металобрухту у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у його користуванні, де він фактично проживає, облаштувавши його необхідними умовами для прийому металобрухту та приладами (механічні металеві ваги без маркування), здійснював його купівлю у фізичних осіб за готівкові кошти по ціні 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм чорного металу, який у подальшому збував невстановленим особам за вищою ціною.
Так, ОСОБА_3 , будучи фізичною особою, відомості про яку не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, у дворі господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , 12 листопада 2024 року близько 16 години 30 хвилин, оголошуючи ціну 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, провівши зважування механічними вагами без маркування, здійснив заготівлю 14 кілограмів брухту чорних металів у ОСОБА_4 , при цьому сплатив у загальному 35 гривень за всю кількість брухту.
Також, ОСОБА_3 , будучи фізичною особою, відомості про яку не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, у дворі господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , 14 листопада 2024 року близько 15 години 00 хвилин, оголошуючи ціну 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, провівши зважування механічними вагами без маркування, здійснив заготівлю 12 кілограмів брухту чорних металів у ОСОБА_5 , при цьому сплатив у загальному 30 гривень за всю кількість брухту.
Крім того, ОСОБА_3 , будучи фізичною особою, відомості про яку не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, у дворі господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , 21 листопада 2024 року близько 12 години 00 хвилин, оголошуючи ціну 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, провівши зважування механічними вагами без маркування, здійснив заготівлю 13 кілограмів брухту чорних металів у ОСОБА_6 , при цьому сплатив у загальному 33 гривні за всю кількість брухту.
У ході обшуку, проведеного 21.11.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено 293 кілограми брухту чорних металів, які ОСОБА_3 зберігав з метою його подальшого збуту.
Дії ОСОБА_3 за пред'явленим обвинуваченням кваліфіковані за ч.1 ст. 213 КК України, як здійснення заготівлі брухту чорних металів фізичною особою без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024275560000109 від 13.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 подав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року за клопотанням прокурора у відповідності до вимог ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, дійшов висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення - проступку, встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом судом обвинувального акта в спрощеному порядку.
Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у здійсненні заготівлі брухту чорних металів без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 213 КК України, як здійснення заготівлі брухту чорних металів фізичною особою без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації як суб'єкта господарювання, організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого - його вік, сімейний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд доходить висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 213 КК України, у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього відповідних обов'язків, визначених ст. 59-1 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_8 від 22.11.2024, на металобрухт вагою 293 кг та ваги без маркування, слід після набрання вироком законної сили скасувати.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, і призначити йому покарання по цій статті у виді пробаційного нагляду строком на один рік.
Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_8 від 22.11.2024 на металобрухт вагою 293 кг та ваги без маркування - скасувати.
Речові докази: металобрухт вагою 293 кг та ваги без маркування, які передані на зберігання до ВП№3 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, - після набрання вироком законної сили - конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1