Номер справи 220/1689/24
Номер провадження 3/220/878/24
04 грудня 2024 року
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14.11.2024 року о 09-00 год. в Донецькій області, Волноваський район, в с. Олексіївка, вул. Праці, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився під відеозапис на бодікамеру 1113, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явився. Про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за допомогою смс-повідомлення на контактний номер телефону зазначений в протолі, яке він отримав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомив. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 173324 від 14.11.2024 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України. Вказаний протокол містить відмітку про відмову від підпису та надання пояснень ОСОБА_1 . Також протокол містить відмітку про відмову особи щодо якої складений протокол, ознайомлення зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, та ставити підпис в протоколі. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 нічого не зазначив;
- вказані обставини підтверджуються й відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 14.11.2024 року, на ім'я ОСОБА_1 , на огляд до Добропільської МЦЛ.
Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою у логічному взаємозв'язку та є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення у діях порушника.
Диспозиція частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог якої інкримінується порушнику, передбачає дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, тобто він на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився. Також поліцейським проведено відеозапис, під час якого зафіксовані обставини відмови порушника від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити порушнику, враховуючи його особу, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували його суду не надані, правопорушник є військовослужбовцем, до адміністративної відповідальності не притягався (докази зворотнього суду не надані), враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, обставини що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відсутні, та відсутність обтяжуючих вину порушника обставин, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, саме ця міра покарання буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Натомість, предметом розгляду даної справи є питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи, отже вказана справа не є справою, яка пов'язана з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч. 1 КпАП України суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) 00 грн. на розрахунковий рахунок UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету-21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке УК/Дон.Обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя О.А. Дурач