Єдиний унікальний номер: 379/1177/24
Провадження № 3/379/602/24
02 грудня 2024 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справи, що надійшли що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09.09.2024 о 07 год 59 хв за адресою: вул. В. Сікевича, 2, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу «Драгер» ARHK-0534. Результат огляду тест № 3700 позитивний - 0,30 проміле, результат огляду тест № 3701 позитивний - 0,30 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав.
В своїх поясненнях зазначив, що огляд на стан сп'яніння, проводився з його згоди із застосуванням приладу «Драгер». Після проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» він не погодився з результатом. Працівники поліції запропонували йому вдруге пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Він двічі пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте категорично не погодився з його результатами. Проте, працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, долучені відеозаписи з нагрудної БК поліцейського, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, регулюється нормами: КУпАП, ПДР України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі Інструкція №1395), Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Згідно Інструкції №1452/735 огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п.6,7 Розділу 1Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ, та Держспоживстандартом, а у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду - лікарем закладу охорони здоров'я.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 893069 від 09 вересня 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.130 КУпАП, вказано, що він ОСОБА_1 09.09.2024року о 07 год 59 хв керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу «Драгер» ARHK-0534. Результат огляду тест № 3700 позитивний - 0,30 проміле, результат огляду тест № 3701 позитивний - 0,30 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, доданого до матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте категорично не погодився з його результатами проте, поліцейськими не було йому запропоновано пройти такий огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі, а запропоновано повторно пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер».
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт проходження ОСОБА_1 огляду в закладі охорони здоров'я, після незгоди з результатами огляду за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно вимог Порядку №1103 визначено, що первісний огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, результати такого огляду зазначаються в акті огляду, примірник якого вручається водію, а другий долучається до протоколу.
Згідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Тобто, якщо інспектор поліції виявляє ознаки сп'яніння у водія, він зобов'язаний перш за все запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки із використанням спеціального приладу (зазвичай - Драгер).
У випадку, якщо 1) водій пройшов огляд на місці зупинки і не згідний з результатом такого огляду або 2) водій відмовляється пройти огляд на місці зупинки, поліцейський зобов'язаний запропонувати пройти такий огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Туди ж поліцейський повинен доставити водія.
Однак, законодавством не передбачено проведення на місці зупинки повторного огляду. Якщо водій відмовляється від огляду або не погоджується з його результатом, він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Якщо водій відмовився від проведення огляду в лікарні в протоколі потрібно зазначати ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, та вказувати, що водій порушив вимоги п.2.5 ПДР.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівниками поліції порушено Інструкцію №1452/735 огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, оскільки недотримання алгоритму процедури проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що вказує на недопустимість доказів, зібраних в даному провадженні.
Таким чином, судом не встановлено порушення п.2.9.а ПДР України ОСОБА_1 , а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки визначена законом процедура проходження огляду на стан сп'яніння, враховуючи незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, потребувала проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, який поліцейськими не було йому запропоновано.
За вказаних обставин, лише після проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та підтвердження факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, можна було б кваліфікувати його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП, порушення п. 2.9 а ПДР України, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Тобто, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності.
Застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами.
Тому, враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 251, 283-285, 287-291, 294 КпАП України, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: В. І. Зінкін