Єдиний унікальний номер: 379/1207/23
Провадження № 1-кс/379/291/24
03 грудня 2024 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження № 42023112030000272 від 10.07.2023,
02.12.2024 скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження № 42023112030000272 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2023,
Ознайомившись з даною скаргою, вважаю, що скарга підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, пунктом 17 частини першої статті 7 КПК України віднесено до однієї з загальних засад кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Положеннями статті 60 КПК України, яка регулює питання правового статусу особи заявника у кримінальному провадженні, не врегульовано питання представництва інтересів заявника у кримінальному провадженні. Хоча ст. 60 КПК передбачає, що заявником може бути юридична особа, вона не містить указівки на те, хто і на підставі яких документів може бути визнаний представником такої юридичної особи.
Системний аналіз інших положень КПК (зокрема, статей 63, 64-1, 64-2) вказує, що законодавець послідовно висуває уніфіковані вимоги щодо представництва юридичної особи, коли остання є іншим учасником кримінального провадження (зокрема, цивільним позивачем, цивільним відповідачем; юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт).
Зокрема, представляти юридичну особу може: (1) особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; (2) керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; (3) працівник юридичної особи за довіреністю.
При цьому повноваження представника юридичної особи підтверджуються: (1) документами, передбаченими ст. 50 КПК, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; (2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; (3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Виходячи з наведеного, а також із загальних засад кримінального провадження, є підстави стверджувати про те, що представником юридичної особи, яка є заявником, можуть бути ті ж самі суб'єкти, що визначені в статтях 63, 64-1, 64-2 КПК, які на підтвердження своїх повноважень мають подати відповідні документи зазначені у вказаних нормах процесуального закону.
Вказана вище позиція щодо тлумачення положень КПК України про представництво інтересів заявника у кримінальному провадженні була висловлена Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 185/8331/21, провадження № 51-5492км21.
Як вбачається з копії листа Білоцерківської окружної прокуратури від 11.11.2024 року №50/5-10902 вих.24 наданої на звернення ГО « Держава», щодо надання інформації про стан досудового розслідування у кримінальних проваджень в тому числі і у кримінальному провадженні №42023112030000272, заявником про вчинення кримінального правопорушення є ГО «Держава».
Однак всупереч вимог 64-1 КПК України заявником до скарги не надано жодних належних доказів на підтвердження свого статусу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для відкриття провадження за скаргою відсутні.
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження № 42023112030000272 від 10.07.2023 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1