Єдиний унікальний номер: 379/1638/24
Провадження № 1-кс/379/292/24
02 грудня 2024 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42023112030000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2023,
В провадження слідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 . 02.12.2024 надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42023112030000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2023.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що її слід повернути скаржнику виходячи з наступних підстав.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, пунктом 17 частини першої статті 7 КПК України віднесено до однієї з загальних засад кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Положеннями статті 60 КПК України, яка регулює питання правового статусу особи заявника у кримінальному провадженні, не врегульовано питання представництва інтересів заявника у кримінальному провадженні. Хоча ст. 60 КПК передбачає, що заявником може бути юридична особа, вона не містить указівки на те, хто і на підставі яких документів може бути визнаний представником такої юридичної особи.
Системний аналіз інших положень КПК (зокрема, статей 63, 64-1, 64-2) вказує, що законодавець послідовно висуває уніфіковані вимоги щодо представництва юридичної особи, коли остання є іншим учасником кримінального провадження (зокрема, цивільним позивачем, цивільним відповідачем; юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт).
Зокрема, представляти юридичну особу може: (1) особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; (2) керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; (3) працівник юридичної особи за довіреністю.
При цьому повноваження представника юридичної особи підтверджуються: (1) документами, передбаченими ст. 50 КПК, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; (2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; (3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Виходячи з наведеного, а також із загальних засад кримінального провадження, є підстави стверджувати про те, що представником юридичної особи, яка є заявником, можуть бути ті ж самі суб'єкти, що визначені в статтях 63, 64-1, 64-2 КПК, які на підтвердження своїх повноважень мають подати відповідні документи зазначені у вказаних нормах процесуального закону.
Вказана вище позиція щодо тлумачення положень КПК України про представництво інтересів заявника у кримінальному провадженні була висловлена Касаційним кримінальним судом Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 185/8331/21, провадження № 51-5492км21.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.06.2023 про реєстрацію 27.06.2023 кримінального провадження № 42023112030000259, заявником про вчинення кримінального правопорушення є ГО «Держава».
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень на участь у кримінальному провадженні як представника юридичної особи - ГО «Держава», не долучено відповідного документа, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні підстави для повернення скарги особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статтей 7, 24, 60, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого від 23.07.2024 про закриття кримінального провадження № 42023112030000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2023 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1