Справа № 366/2702/24
Провадження №1-кс/366/303/24
12 вересня 2024 року слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Іванків клопотання прокурора - начальника Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111180000115, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових 04.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
09.09.2024 року прокурор - начальник Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, а саме на речі, вилучені в ході проведення огляду місця події відкритої ділянки місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2103» з д.н.з. НОМЕР_1 жовтого кольору номер кузова НОМЕР_2 , вилучено на майданчик в АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під час огляду було поміщено до спеціального пакету № WAR 0057836 з нанесенням відповідних позначок та вилучено до СВ ВП №1 Вишгордського РУП.
Клопотання обґрунтовує тим, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється розслідування кримінального провадження № 12024111180000115 від 04.09.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.09.2024 року працівниками СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області на автодорозі в смт. Іванків Вишгородського району Київської області зупинено автомобіль ВАЗ 2103 з д.н.з. НОМЕР_4 під кермуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , під час перевірки документів водія, встановлено, що ОСОБА_5 достовірно знав та був ознайомлений з постановами Іванківського районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності, однак умисно, всупереч продовжує керувати транспортним засобом без посвідчення водія. постанов суду
04.09.2024 року відомості внесено до ЄРДР за Київській області здійснюється розслідування кримінального провадження № 12024111180000115 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Так, в період часу з 12 години 10 хвилин по 12 годину 45 хвилин 03.09.2024 хвилин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 214 та ст. 237 КПК України, проведено огляд місця події, а саме відкритої ділянки місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , зафіксовано матеріальну обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення, виявлено предмети та у зв'язку з тим, що останні можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження останні відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені, а саме: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2103» з д.н.з. НОМЕР_4 жовтого кольору номер кузова НОМЕР_2 , вилучено на майданчик в АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під час огляду було поміщено до спеціального пакету № WAR 0057836 з нанесенням відповідних позначок та вилучено до СВ ВП №1 Вишгордського РУП. Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки «ВАЗ» модель «2103» з д.н.з. НОМЕР_4 жовтого кольору номер кузова НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 .
Відповідно, до ч. 1 ст. 98 КПК України, 04.09.2024 року т.в.о. начальника слідчого відділення ВП№1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 винесено постанову про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження вищеперерахованих речових доказів, а саме виявлених під час огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , речей, а саме: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2103» з д.н.з. НОМЕР_4 жовтого кольору номер кузова НОМЕР_2 , вилучено на майданчик в АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під час огляду було поміщено до спеціального пакету № WAR 0057836 3 нанесенням відповідних позначок.
Вилучені вищевказані речі, у своїй сукупності будуть являтися доказом у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Крім того, вищевказані вилучені об'єкти є слідами вчинення кримінального правопорушення та після проведення відповідних експертиз можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, вилучені з метою встановлення істини по даному провадженню, а також збереження речових доказів для подальшого призначення відповідних судових експертиз. На даний час в рамках кримінального провадження встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не явка не перешкоджає розгляду клопотання. З клопотанням звернувся слідчий, про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК України покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Водночас, КПК України встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, зокрема, необхідність такого арешту.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу)); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим відділом здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення протиправних дій ОСОБА_5 , оскільки останній знав та був ознайомлений з постановами Іванківського районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності, однак умисно всупереч постанов суду продовжує керувати транспортним засобом без посвідчення водія і підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення нікому не оголошена.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що санкції ст.382 КК України, за якою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачає покарання у виді конфіскації або спеціальної конфіскації майна, цивільний позов не заявлений, розмір шкоди не визначений.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені у клопотанні прокурора доводи про необхідність накладення арешту на транспортний засоб не знаходять свого підтвердження, оскільки під час розгляду справи в суді не доведена необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, збереження яких не є необхідною умовою проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з клопотання про накладення арешту на транспортний засоб, та як в суді пояснив прокурор, вказане майно має значення речових доказів, так як являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Однак, будь-яких доказів, які б підтверджували ці доводи сторони обвинувачення до клопотання та в суді не надано.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи обставини кримінального провадження, оцінюючи дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи на предмет непропорційності та непомірності тягарю, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на транспортний засоб, передбачені ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.
Керуючись статтями 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора - начальника Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024111180000115, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових 04.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, у відповідності до вимог статті 309 КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1