Справа № 363/3196/24
Провадження № 2/366/790/24
20.11.2024 селище Іванків
Іванківський районний суд Київської обсласті у складі Судді Слободян Н.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначає, що 21.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101223749 (далі - Договір). Цей договір укладено в електронній формі. Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8000 гривень строком на умовах сплати процентів за користування позикою в розмірі 3 600 грн., які нараховуються за процентною ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в пункті; і за стандартною (базовою) ставкою у розмірі 5% за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Мілоан» за договором № 30-11-65 від 30.11.2021 відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників на користь ТОВ «Вердикт капітал», у тому числі за Договором № 101223749 від 21.08.2021. За договором № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступив ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за Договором № 101223749 від 21.08.2021.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов'язання, і має заборгованість у розмірі 71 600 грн., з яких: 8 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62 000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 1 600 грн. - заборгованість за комісіями. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути: 48 854 грн., з них: 8 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39 254 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 1 600 грн. - заборгованість за комісіями., а також витрати на сплату судового збору у сумі 3028 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 гривень.
Процесуальні дії у справі
27.06.2024 позовна заява надійшла до Вишгородського районного суду Київської області.
19.08.2024 ухвалою судді Рукас О.В. справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області.
16.09.2024 справа на дійшла до Іванківського районного суду та передана на розгляд судді Слободян Н.П.
20.09.2024 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін. Перший розгляд призначений на 17.10.2024, відкладено на 12.11.2024, який, у свою чергу, через перебування судді на лікарняному, відкладено на 20.11.2024.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи судом (шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання (повернута з відмітками про відсутність адресата за цією адресою)) відзиву, заяв чи клопотань до суду не подав.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до такого висновку.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.
Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 21.08.2021 було укладено договір про споживчий кредит № 101223749 (далі - Договір), відповідно до якого позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок надаються грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8000 гривень строком на 30 днів з 21.08.2021 (пункти 1.2, 1.3 Договору). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 20.09.2021 (термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу)) (п. 1.4 Договору).
Згідно з пунктом 1.5 договору про споживчий кредит № 101223749 від 21.08.2021 загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5 200 грн. в грошовому виразі та 44,164.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13 200 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в пункту 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Відповідно до пункту 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 1 600.00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з пункту 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3 600.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього Договору.
Пунктом 2.3 вказаного Договору та пунктом 5 Паспорта споживчого кредиту № 101223749 передбачено, що позичальник може продовжити строк кредитування на пільгових умовах відповідно до таблиці, наведеної у споживчому паспорті , або на стандартних умовах відповідно до підпункту 2.3.1.2 пункту 2.3 Договору на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Згідно з підпунктом 2.3.1.2 пункту 2.3 Договору користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.
Згідно з пунктом 2.4.1 Договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Відповідно до пункту 2.4.2 Договору у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно пунктом 1.3 та пунктом 2.3 цього Договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, пунктом 3.2.5 Договору.
Згідно з підпунктом 3.2.5 пункту 3.2 Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.4, 6.5 Договору договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с. 6-11).
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував, підписавши 21.08.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону, відповідний договір (U33194) (а.с.13).
Додатком № 1 до Договору встановлений графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту ( а.с.10, зворот).
Окрім того, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підписано Додаток № 2 до Договору про споживчий кредит № 101223749від 21.08.2021, а саме паспорт споживчого кредиту № 101223749, в якому також визначені загальні умови кредитування.( а.с.11)
Анкета-заява на кредит № 101223749 від 21.08.2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».( а.с.12)
Згідно із платіжним дорученням № 31398814 від 21.08.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача 8 000,00 грн, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно з Договором № 101223749. ( а.с.13, зворот)
Відтак, суд вважає доведеним факт укладення Договору про споживчий кредит між сторонами та отримання кредитних коштів у розмірі 8 000 грн.
За умовами Договору № 101223749 від 21.08.2021 строк кредитування складав 30 днів з 21.08.2021 з терміном повернення кредиту 20.09.2021.
30.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого та, відповідно до статті 512 ЦК України , ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101223749 від 21.08.2021. ( а.с.18-20)
За договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 30-11-65 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр», право грошової вимоги у тому числі, за невиконаним зобов'язанням ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр».( а.с.24-26)
Згідно з реєстром боржників як витягу до договору факторингу № 30-11-65, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», сума боргу відповідача ОСОБА_1 складала 37 200 грн. (а.с. 21-23).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-03/2023/01, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» сума заборгованості відповідача складала 71 600 грн., зокрема: 8 000 грн. - за основним зобов'язанням, 62 000 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 1 600 грн. -сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 30).
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за Договором № 101223749 від 21.08.2021 вбачається, що розмір процентів ТОВ «Мілоан» нараховано за період строку дії договору (з 21.08.2021 по 20.09.2021 відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом), періодів пролонгації на пільгових умовах (з 21.09.2021 до 19.11.2021 відповідно до пункту 1.6, 2.3.1.2 за ставкою 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) (а.с.15-16).
Зі змісту відомостей про щоденні нарахування та погашення встановлено, що позичальник не здійснив жодного погашення отриманого кредиту та нарахованих відсотків.
А відтак, розрахунок заборгованості відповідача перед по ТОВ «Мілоан» складав на дату початку розрахунку (30.11.2021) 37 200 грн., а саме: 8 000 грн. -заборгованість по основній сумі кредиту, 27 600 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, заборгованість з комісії - 1600 грн., станом на дату розрахунку ( 10.03.2023 - 71 600 грн., а саме: а саме: 8 000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 27 600 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, нараховані відсотки зг. кр. дог. - 34 400 грн., заборгованість з комісії -1600 грн. (а.с. 16)
Отже, у відповідача виникла заборгованість у вказаному розмірі перед кредитором ТОВ «Мілоан» за тілом кредиту - 8 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Разом з тим, позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» в частині стягнення відсотків підлягають задоволенню частково з з огляду на таке.
У кредитному договорі передбачені такі можливості пролонгації строку кредиту.
Відповідно до підпункт 2.3.1.1. Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів товариством (даліПравила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього договору. для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці. Зокрема, залежно від кількості днів продовження строку кредитування, відсоток нарахування комісії складає: 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3,00%; 7 днів - 5,00%; 15 днів-10,00%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за ставкою визначеною пункту 1.5.2 договору.
Відповідно до пункту 2.3.1.2. Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випаду, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Згідно пункту 2.3.2. Договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійсненні платежі(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно пункту 2.3.1.1 договору та розділу 6 правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно пунктом 1.3, пунктом 2.3.1.1, пунктом 2.3.1.2. Договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно пункту1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.
Отже, умови цього пункту є домовленістю про зміну умов договору, зокрема у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після спливу строку кредитування.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження виникнення заборгованості у позичальника за відсотками по кредиту надано лише розрахунок попереднього кредитодавця ТОВ «Мілоан» та фактора - ТОВ «Вердикт Капітал». Зокрема, відомість про щоденні нарахування та погашення, створена ТОВ «Мілоан»: нараховані з 22.08.2021 по 20.09.2021 ( всього 3 600 грн.), з 21.09.2021 по 19.11.2021 - 24 000 грн. ( а.с.14-15)
Згідно з розрахунку заборгованості фізичної особи відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.03.2023 заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) складає 8 000 грн., заборгованість за відсотками на останній (60-й) день узгодженої за договором пролонгації (19.11.2021) становить 27 600 грн. (3600 грн. за ставкою 1,5% до 20.09.2021 та 24 000 грн. за ставкою 5% до 19.11.2021 (60 днів), заборгованість з комісії 1 600 грн., заборгованість відсотків у період нарахування з 30.11.2021 до 10.03.2023 з відсотковою ставкою 5% - 34400,00 грн., за нарахування 3% річних та збитків за користування грошовими коштами відповідно до статті 625 ЦК України - 0 грн. (а.с.16).
За таких обставин, правомірність нарахування процентів позичальнику за кредитом з 20.11.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» належними доказами по справі не підтверджено.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, ТОВ «Коллект Центр», як новий кредитор, набуває право вимоги до позичальника в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існувало на момент переходу прав від ТОВ «Вердикт Капітал», а оскільки зобов'язання сплати відсотків понад передбачений у договорі, з урахуванням пролонгації, строк, є неправомірним, відтак підстави для стягнення їх на користь позивача відсутні. Стягненню підлягають нараховані відсотки у межах строку узгодженої пролонгації до 19.11.2021 - 27 600 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає таке.
10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що за кредитними договорами встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Суд встановив, що в укладеному сторонами кредитному договорі не передбачено переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена така щомісячна комісія. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договорів комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічна ситуація має місце у справі, яка розглядається, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісіями задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Позивач на відшкодування понесених ним судових витрат просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та 13 0000,00 грн. витрат на правову допомогу, останнє підтверджує договір про надання правової допомоги від 07.07.2024 ( а.с.34-35), прайс-листом вартості послуг ( а.с.36), платіжною інструкцією про оплату за надання правової допомоги ( а.с.37), заявкою про надання юридичної допомоги № 179 від 07.07.2024 ( а.с.38), витягом з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024 ( а.с.39) та платіжною інструкцією про оплату судового збору у сумі 3028 грн. ( а.с.40).
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково на 72,87%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 206,50 грн. (3028 Х 72,87 : 100%)
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов'язаних з розглядом справи.
Згідно договору про надання правової допомоги між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.
При цьому згідно положень п.4.1. Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.
Прас-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна.
Відповідно до платіжної інструкції вбачається перерахування коштів від ТОВ «Коллект» до АО «Лігал Ассістанс» у сумі 200000,00 грн. , як надання правової допомоги згідно договору № 07-06/2024 від 07.06.2024р. про надання правової допомоги.
Згідно заявки № 179 від 07.06.2024р. сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації з вивченням документів час - 2 год. вартість - 2000 грн., ціна 4000 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 3 год., вартість 3000, ціна - 9000 грн., що також відповідає відомостям, витягу від 10.06.2024 з акту № 2 про надання юридичної допомоги.
Відповідно доч.4,5ст.137 ЦПК України розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, на яку, зокрема посилався представник позивача, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладно, договором про надання правової допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно зазначеного переліку.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 5000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
На підставі наведеного, керуючись статтями статей 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 101223749 від 21.08.2021 у розмірі 35 600,00 грн., з яких: 8 000 грн. -заборгованість за тілом кредиту, 27 000 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 206,50 та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (0133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306. Код ЄДРПОУ: 44276926. Ел. адреса: collect_center27@ukr.net).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення виготовлений 29.11.2024.
Суддя Н.С. Слободян