Справа № 362/7980/23
Провадження № 2/362/738/24
12 листопада 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, треті особи: Приватний нотаріус Нещасна Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким подовжити їй додатковий строк на спадкування майна терміном у три місяці за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті матері залишилась частка спадкового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона успадкувала згідно свідоцтва про право на спадщину за Законом. Спадкоємцями вищезазначеного майна являються ОСОБА_1 та її рідна сестра - ОСОБА_2 . Звернувшись на спадкування майна до приватного нотаріуса Нещасної Т.М. отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропуском строків спадкування майна.
На спадкування майна строк пропустила не умисно, оскільки були ковідні обмеження на які ОСОБА_1 реагувала з повною серйозністю та відповідальністю, бо втратила матір у зв'язку з перенесенням даної хвороби, що спричинило, як наслідок, її смерть. А в подальшому було запроваджено воєнний стан по всій території України з 24.02.2022 року згідно Указу Президента України № 64/2022, що зумовило обмеження доступу державних реєстрів на невизначений час.
Враховуючи вищевказані обставини, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з вирішенням питання поновлення строку на спадкування.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів (а.с. 21-22).
15.12.2023 року до суду від позивачки надійшла заява із усуненням недоліків із новою редакцією позовної заяви (а.с.24-28).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2023 року відкрито провадження у цивільній справі порядку спадкування за правилами загального позовного провадження (а.с. 39).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2024 року було витребувано у Приватного нотаріуса Обухівського районного територіального округу Нещасної Т.М. належним чином завірені матеріали спадкової справи заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 53-54).
27.03.2024 року до суду від приватного нотаріуса Обухівського районного територіального округу Нещасної Т.М. надійшла копія спадкової справи заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.57-67).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с. 87-88).
У судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с. 100).
Представник Васильківської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву у якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, позов задовольнити, витрати, пов'язані з розглядом цієї справи покласти на Позивача (а.с. 48).
ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с. 101).
Приватний нотаріус Нещасна Т.М. в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву в якій просила слухати справу у її відсутності (а.с. 99).
Інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи визнання позову відповідачами, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.10.2021 року (а.с. 9).
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками, якої є батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_3 (а.с.7).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 09.07.1994 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 , після одруження вона змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 8).
Відповідно до Постанови приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасної Т.М. від 15.05.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням строку для прийняття спадщини, при таких обставинах відкрити спадкову справу неможливо (а.с. 12-13).
Як вбачається із спадкової справи № 49/2023 із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_1 , яка в заяві зазначила, що іншим спадкоємцем за законом є дочка померлої ОСОБА_2 (а.с. 57-67).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1-5 статті 263 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка не звернулася своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки були коввідні обмеження та 24 лютого 2022 року почалося російське вторгнення в Україну, що зумовило обмеження доступу державних реєстрів на невизначений час. Зворотного по справі не доведено.
Так, указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій
Суд дослідивши всі обставини справи, оцінивши в силу положення ст. 81 ЦПК України докази дійшов висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк прийняття спадщини, оскільки у зв'язку із поширенням вірусу COVID - 19 та введення воєнного стану в Україні, не мала можливості вчинити певні нотаріальні дії, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, який не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 1, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, треті особи: Приватний нотаріус Нещасна Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 , терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено 25.11.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко