справа № 274/9343/24
провадження № 1-кс/0274/2158/24
Ухвала 03.12.2024 року м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження № 12024060480001233 від 30.11.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
02.12.2024 р. ст.слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_2 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, згідно якого просить накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним, а саме: на товарно-транспортну накладну № 59001268530434, належну ТОВ "Нова Пошта".
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Також слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Крім того, виходячи з беззастережних приписів, що містить ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, ознайомившись з клопотанням та доданими до нього документами, слідчий суддя встановив, що зміст клопотання та резолютивна його частина містять розбіжності з долученими до нього документами.
Так, зі змісту клопотання та в резолютивній частині слідчий просить накласти арешт на товарно-транспортну накладну № 59001268530434, належну ТОВ "Нова Пошта".
Однак, з долученого до клопотання протоколу огляду місця події від 29.11.2024 р. встановлено, що в ході ОМП було вилучено вирізку з картонної коробки, на якій знаходиться наклейка з написом: Бердичів-Райки від 28.11.2024 р., від: приватна особа ОСОБА_4 , м. Київ, відділення № НОМЕР_1 ; кому: приватна особа ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 ; на наклейці є емблема 18-84; на наклейці є емблема "Нова Пошта", номер накладної № 59001268530434. Дану вирізку з коробки поміщено до спецпакету № WAR 1015987. Також згідно постанови слідчого про визнання речових доказів від 30.11.2024 р. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні 12024060480001233 від 30.11.2024 р. частину упакування поштової посилки із зазначенням ТТН№ 59001268530434, яку поміщено до спецпакету № WAR 1015987.
Тому слідчий суддя прийшов до висновку, що зміст клопотання та резолютивна його частина суперечать долучених до матеріалів клопотання документів, зокрема, протоколу огляду місця події та постанови про визнання речовими доказами.
Окрім того, у клопотанні не вірно зазначено власника майна, на яке просить накласти арешт слідчий.
Так, слідчий суддя зазначає, що ТОВ «Нова Пошта» не є власником арештованої товарно-транспортної накладної, оскільки згідно п. 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом МТУ від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортну накладну оформлює замовник послуги з перевезення, отже він є власником такої, в свою чергу, ТОВ «Нова Пошта» - це юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів.
Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Вищевикладене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано до суду без додержання вимог ст. 171 КПК України, тому, враховуючи зазначені вище суттєві недоліки, які містяться в клопотанні слідчого, слідчий суддя приходить до висновку про повернення даного клопотання прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 172 Кримінального процесуального Кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження № 12024060480001233 від 30.11.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - повернути прокурору Бердичівської окружної прокуратури для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1